Про це йдеться у консультативному висновку до законопроєкту«Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо обмеження впливу суддів, які займають адміністративні посади».
Законопроєктом встановлюється заборона щодо осіб, які обіймали адміністративні посади у судах всіх рівнів, у тому числі Голови Верховного Суду, голів касаційних судів та їхніх заступників, бути обраними на будь-яку адміністративну посаду та виконувати повноваження голови суду протягом трьох років із дня припинення здійснення ними адміністративних повноважень. Також цим особам після припинення повноважень протягом такого самого строку заборонено виконувати повноваження Голови ВС, голови касаційного суду відповідно. Крім цього, забороняється суддям, які перебували на будь-яких адміністративних посадах у судах сукупно більше п’яти років, обіймати посади члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та/або члена Ради суддів України.
Законопроєктом передбачено, що особи, які у період з 11 квітня 2014 року до дня набрання чинності цим законом більше одного разу були обрані або призначені на будь-яку адміністративну посаду в суді, в якому кількість суддів, що здійснюють правосуддя, перевищує п’ять осіб: з дня набрання чинності цим законом вважаються такими, що звільнені з адміністративної посади; протягом трьох років з дня набрання чинності цим законом не можуть бути обрані на будь-яку адміністративну посаду у суді чи виконувати адміністративні повноваження голови суду, обіймати посаду члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члена Ради суддів України.
Вища рада правосуддя у консультативному висновку наголосила, що законопроєкт № 5778 порушує принцип виборності всіх адміністративних посад у судах всіх рівнів органами суддівського самоврядування (зборами суддів) як важливої складової гарантії забезпечення незалежності суддів, обмежує повноваження зборів суддів, зокрема на самостійне колективне вирішення питання щодо обрання суддів на адміністративні посади, в тому числі з-поміж кандидатів, які мають досвід роботи на таких посадах.
Обрання суддів на адміністративні посади, визначене чинними нормами Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є прерогативою та преференцією органів суддівського самоврядування та гарантією незалежності суддів і не може бути звужене та обмежене в запропонований спосіб.
Стаття 58 Конституції України закріплює один із найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права – закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набрання чинності законами чи іншими нормативно-правовими актами.
Крім того, законопроєктом обмежуються визначені статтею 131 Конституції України права суб’єктів призначення (обрання) членів Вищої ради правосуддя самостійно визначати своїх представників до складу ВРП, у тому числі із числа суддів з досвідом адміністративної роботи в суді, що вочевидь надає кандидату більш широке уявлення про найбільш актуальні проблеми, з якими стикаються судді і суд під час здійснення правосуддя.
Зазначені зміни також викликають застереження з огляду на те, що можуть призвести до неможливості заповнення адміністративних посад у судах, враховуючи ситуацію з кадровим забезпеченням судової влади, зокрема в судах, де кількість суддів, які здійснюють правосуддя, є мінімально допустимою.
ВРП не підтримує законопроєкт № 5778, оскільки його положення не узгоджуються із принципами і нормами Конституції України, законів України, що регулюють правосуддя та статус суддів, практикою Європейського суду з прав людини та міжнародними стандартами.
