8–9 жовтня 2026 року член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Віталій Гацелюк узяв участь у заходах Варшавської конференції з людського виміру, організованої Швейцарським головуванням в ОБСЄ за підтримки Бюро з демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки і співробітництва в Європі (далі – БДІПЛ).
Участь представника Комісії передбачала роботу в межах трьох форматів професійного діалогу: пленарного засідання конференції, експертної зустрічі в офісі БДІПЛ та тематичного паралельного заходу, присвяченого питанням співвідношення спеціальних процедур перевірки суддів на відповідність критеріям професійної етики та доброчесності (vetting) з гарантіями незалежності суддів.
Свій виступ у пленарному засіданні конференції Віталій Гацелюк розпочав із прикладу, який проілюстрував особливості здійснення правосуддя в Україні в умовах воєнного стану. У той час, коли у Варшаві відбуваються міжнародні дискусії правників щодо забезпечення верховенства права, колеги в Києві змушені проводити співбесіди з кандидатами на посади суддів у захисному укритті через загрозу російських ракетних обстрілів та атак безпілотних літальних апаратів.
Член Комісії також згадав свій дев’ятирічний досвід роботи в Офісі Координатора проєктів ОБСЄ в Україні та участь у збереженні програмної присутності ОБСЄ після блокування росією продовження мандата Координатора у 2022 році.
Окрему увагу було приділено кадровому забезпеченню судової влади та відновленню суспільної довіри до правосуддя. У зв’язку з тим, що Комісія проводить конкурсні процедури для заповнення майже двох тисяч посад суддів місцевих судів, 550 вакансій в апеляційних судах, а також добір суддів до вищих спеціалізованих адміністративних судів і Вищого антикорупційного суду, Віталій Гацелюк наголосив на значенні громадської та міжнародної участі в цих процедурах, зокрема діяльності Громадської ради доброчесності, Громадської ради міжнародних експертів та Експертної ради. Їх залучення покликане посилювати прозорість конкурсного відбору, об’єктивність оцінювання кандидатів та довіру до результатів відповідних процедур.
Водночас забезпечення належного функціонування судової системи відбувається в умовах постійної загрози безпеці суддів, працівників апаратів судів та учасників судових проваджень. За наведеними під час виступу даними, від початку повномасштабного вторгнення пошкоджено або зруйновано близько 200 будівель 190 судів та установ системи правосуддя. Наприклад, лише за два тижні до конференції російський безпілотник влучив у приміщення Вищої ради правосуддя.
У цьому контексті член Комісії закликав держави-учасниці ОБСЄ не визнавати актів окупаційної влади, сприяти притягненню винних до відповідальності із застосуванням механізмів універсальної юрисдикції та міжнародного правосуддя, підтримувати незалежний моніторинг порушень і надавати допомогу Україні в реформуванні та зміцненні стійкості судової системи.
Під час експертної наради в офісі БДІПЛ за участю представників Албанії та Молдови обговорювалися результати застосування механізмів перевірки суддів на відповідність критеріям професійної етики та доброчесності, їхнє місце в довгостроковій моделі забезпечення доброчесності судової влади. Віталій Гацелюк повідомив, що із середини 2023 року Комісія завершила кваліфікаційне оцінювання 231 судді, з яких 45 визнано такими, що не відповідають займаній посаді. Ключова теза його виступу – це необхідність поступового переходу від надзвичайних механізмів перевірки до постійно діючих інструментів забезпечення доброчесності та підзвітності суддів. На переконання члена Комісії, кваліфікаційне оцінювання не може бути безстроковим механізмом судової реформи. Його мають доповнювати та зрештою замінити ефективні інституційні процедури: декларування майнового стану, перевірка декларацій доброчесності та родинних зв’язків, прозорий конкурсний добір, а також дієві механізми дисциплінарної та кримінальної відповідальності.
«Якщо механізми забезпечення відповідальності та підзвітності суддів належним чином функціонуватимуть на постійній основі, необхідність у запровадженні чергових спеціальних процедур перевірки суддів відпаде», – наголосив Віталій Гацелюк.
Завершальним майданчиком для представлення українського досвіду став тематичний паралельний захід, під час якого розглядалися питання правового регулювання спеціальних процедур перевірки суддів на відповідність критеріям професійної етики та доброчесності, їх відповідності міжнародним стандартам та забезпечення належних гарантій незалежності суддів. У межах дискусії Віталій Гацелюк окреслив умови, за яких надзвичайні механізми оцінювання можуть застосовуватися без порушення фундаментальних гарантій статусу судді. Серед них: чітка конституційна та законодавча основа; єдність критеріїв і процедур для всіх суддів; дотримання стандартів Європейського суду з прав людини щодо допустимості втручання у приватне життя; належні професійні та етичні стандарти діяльності органів перевірки; поінформованість суддів про процедури оцінювання; та відповідальне поводження з персональними даними.
Легітимність таких процедур залежить не лише від їхньої мети, а й від правових гарантій, передбачуваності правил та справедливості їх застосування до кожного судді.
«Спеціальні процедури перевірки суддів не порушують гарантій суддівської незалежності за умови їх проведення на законних засадах, із дотриманням принципів пропорційності, прозорості та справедливого ставлення до кожного судді», – зазначив член Комісії.
Участь Віталія Гацелюка у Варшавській конференції надала можливість привернути увагу міжнародної спільноти до особливостей реформування судової системи України в умовах повномасштабної війни, коли забезпечення безперервності функціонування органів судової влади поєднується з необхідністю продовження інституційних перетворень та виконання євроінтеграційних зобов’язань.
Обговорення міжнародних підходів до перевірки доброчесності суддів, забезпечення їхньої незалежності та вдосконалення процедур суддівської кар’єри сприяло обміну досвідом, актуальним для подальшої реалізації судової реформи в Україні відповідно до принципу верховенства права та міжнародних стандартів незалежності правосуддя.
Детальніше ознайомитися з ключовими питаннями, порушеними під час Варшавської конференції з людського виміру, а також позиціями учасників щодо забезпечення незалежності судової влади та дотримання принципу верховенства права можна за посиланням.
