Суддя Великої Палати Верховного Суду Віталій Уркевич, суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Олеся Радишевська та керівник Апарату Верховного Суду Расім Бабанли долучилися до відкриття освітнього курсу Justice English Lab, створеного для суддів України.
Justice English Lab – практичний курс професійної англійської мови, спрямований на розвиток навичок, необхідних для роботи в міжнародному правовому середовищі. Програма зосереджена на розумінні юридичних текстів, аналізі судових рішень, професійній комунікації та вмінні будувати правову аргументацію англійською мовою.
Під час заходу презентували програму і формат навчання, представили міжнародну команду викладачів та учасників, а також ключові напрями роботи Justice English Lab. Окрему увагу було зосереджено на професійній англійській у системі підготовки суддів і розвитку міжнародного суддівського діалогу в умовах європейської інтеграції.
Розмірковуючи над тим, як саме володіння іноземною мовою полегшує суддівський діалог і якою є роль українського судді в ньому, Олеся Радишевська зазначила, що знання мови – це набагато більше, ніж просто вміння читати чи розуміти судові рішення, вільно спілкуватися на міжнародних конференціях чи мінімально орієнтуватися в темі. На її переконання, це можливість презентувати власне бачення та гідно представляти Україну на міжнародній арені. Йдеться про глибокий професійний діалог, який уже кілька десятиліть офіційно функціонує на рівні всього європейського континенту.
Якщо говорити про взаємодію національних судів із міжнародними інституціями, насамперед Європейським судом з прав людини і Судом справедливості ЄС, то саме на цьому прикладі варто показати характер сучасного суддівського діалогу й те, до чого ми маємо бути готові. Такий діалог між суддями Люксембурга та Страсбурга має чітку мету – сформувати єдиний правовий простір від Лісабону до східних кордонів.
Цей діалог між двома судовими установами є свідченням того, що Європейський Союз зобов'язався ратифікувати Європейську конвенцію з прав людини, закріпивши це на рівні первинного права ЄС. Унікальність ситуації полягає в тому, що міждержавне утворення, яким є ЄС, прагне ратифікувати міжнародний договір, який є результатом правотворчої діяльності міжнародної організації – Ради Європи, що передбачає уніфікацію доктринальних та аксіологічних засад права, а також лінгвістичних особливостей функціонування іноземної мови юридичного спрямування. Звісно, це зобов'язує суддів знати іноземну мову на належному рівні й забезпечувати єдиний стандарт захисту прав людини. Завдяки цьому знаходяться спільні точки розуміння щодо базових загальних принципів права, ролі держави, питань обмеження прав людини тощо.
Спікерка наголосила, що англійська мова – основна мова lingua franca, яку використовують судді під час професійного спілкування. Хоча досить довго саме французька мова мала статус мови судочинства і нині є робочою мовою ЄСПЛ та Суду справедливості ЄС. «Сьогодні знання іноземних мов – не окрема професія, а необхідний інструмент нашої з вами щоденної професійної діяльності», – наголосила суддя.
На думку Олесі Радишевської, навчальний проєкт є чудовим стартом для вдосконалення мовних компетентностей і розширення світогляду. Англійська мова на сьогодні – це насамперед інструмент досягнення мети. Суддя підкреслила відмінність між навчанням дітей і дорослих, зазначивши, що дорослі опановують мову за чіткою методологією. Розробники програми повністю врахували цю специфіку.
Самого лише знання іноземної мови, переконаний Расім Бабанли, для юриста недостатньо – дуже важливим є саме засвоєння професійних нюансів. Коли фахівець добре знає і відчуває право, спілкуватися англійською з іноземними колегами набагато легше, адже вони мислять у схожих професійних категоріях.
Вивчати, застосовувати й практикувати мову надзвичайно важливо і в контексті європейської інтеграції. Безпосереднє спілкування з іноземними колегами дає змогу уточнити деталі: саме в таких нюансах часто заховане справжнє значення сказаного й те, що людина насправді мала на увазі.
Таке спілкування важливе не лише для базової комунікації, а й для глибинних світоглядних речей. Володіючи мовою та маючи змогу ширше спілкуватися з міжнародними партнерами, починаєш розуміти не просто те, що вони кажуть, а те, як вони думають. «Для нас важливо не просто формально знайти зміст директив ЄС чи певних рішень – нам потрібно зрозуміти, що стоїть за цими рішеннями. І саме це усвідомлення дає потужний поштовх продовжувати вдосконалювати свою англійську», – сказав доповідач.
Отже, недостатньо лише вивчити мову – необхідна постійна практика. Найефективнішим способом опанування англійської, як зазначив спікер, є занурення в мовне середовище.
Віталій Уркевич зауважив, що спілкування англійською мовою під час міжнародних заходів дає змогу наживо почути колег із різних країн та глибше зрозуміти проблеми функціонування правосуддя. Окремий важливий напрям такої комунікації – інформування міжнародних партнерів про реалії повномасштабної війни рф проти України та роботу української судової системи, яка попри все продовжує захищати права людини.
На переконання спікера, володіння англійською мовою виходить далеко за межі комунікації – це ефективний шлях до підвищення професійного рівня та розширення правничого світогляду.
Насамкінець суддя подякував за організацію цієї навчальної програми та висловив сподівання, що вона буде успішною і триватиме ще багато років.
Захід організовано ГО «Міжрегіональний експертний центр "PRO Justice"».
Довідково. ГО «Міжрегіональний експертний центр "PRO Justice"» створено на базі шести регіональних рад з питань реформи правосуддя проєкту ЄС «Право-Justice». Метою роботи рад і цього громадського об’єднання є розробка державної політики у сфері правосуддя.
