Заступниця Голови Вищої ради правосуддя Оксана Кваша виступила на ювілейному XXV Львівському форумі кримінальної юстиції «Кримінальне право vs Кримінальний закон в умовах війни». Захід організовано Верховним Судом за підтримки Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ).
Оксана Кваша представила доповідь на тему «Перехідне правосуддя: актуальність для України та перспективи суспільного відновлення», у якій акцентувала увагу на необхідності формування національної моделі перехідного правосуддя як одного з ключових інструментів відновлення справедливості, подолання наслідків війни та суспільного відновлення.
За словами Оксани Кваші, місія судової влади за будь-яких обставин, зокрема в умовах воєнного стану, полягає у здійсненні справедливого й незалежного правосуддя. Триваюча з 2014 року збройна агресія росії проти України зумовлює потребу в комплексному підході до відновлення справедливості, що передбачає, зокрема, притягнення до кримінальної відповідальності осіб, винних у вчиненні воєнних та інших міжнародних злочинів.
Водночас підготовка до переходу від війни до миру потребує завчасного планування. Цей процес передбачатиме поетапні зміни в різних сферах суспільного життя, зокрема в економіці, соціальному управлінні, протидії злочинності та здійсненні правосуддя.
Оксана Кваша наголосила, що питання перехідного правосуддя вже відображено у Стратегії діяльності Вищої ради правосуддя на 2026–2030 роки, ухваленій 13 серпня 2026 року. Зокрема, розділ 6 Стратегії присвячений формуванню інституційної спроможності ВРП діяти як ключовий орган суддівського врядування у процесі впровадження перехідного правосуддя.
Стратегія визначає прагнення Вищої ради правосуддя проявляти лідерство та брати відповідальність за системні зміни, спрямовані на забезпечення реальної незалежності судової влади, доброчесності та справедливості судочинства на засадах верховенства права, а також за сталий розвиток судової системи відповідно до стандартів Європейського Союзу.
У доповіді Оксана Кваша окреслила чотири взаємопов’язані складові моделі перехідного правосуддя, які можна узагальнити формулою «4В»:
Відплата винним — притягнення осіб, відповідальних за вчинення міжнародних злочинів, до кримінальної відповідальності;
Відшкодування жертвам — забезпечення відновлення порушених прав і компенсації завданої шкоди;
Встановлення правди — з’ясування та документування обставин злочинів і наслідків збройної агресії;
Впровадження заходів із превенції конфліктів — створення умов для запобігання повторенню конфліктів у майбутньому.
На переконання доповідачки, ці складові мають реалізовуватися паралельно та узгоджено. Водночас пріоритетним елементом національної моделі має бути притягнення винних у вчиненні воєнних злочинів до кримінальної відповідальності з безумовним забезпеченням права кожного потерпілого від російської агресії на справедливий суд.
Окрему увагу Оксана Кваша приділила необхідності створення законодавчого підґрунтя для впровадження перехідного правосуддя в Україні. На її думку, доцільно розробити рамковий закон, який визначатиме стратегію та модель перехідної юстиції, а практичну реалізацію її складових забезпечити через узгоджені нормативно-правові акти різного рівня.
У цьому контексті обґрунтованою є розробка проєкту Закону України «Про Стратегію перехідної юстиції в Україні», який міг би визначити довгострокові орієнтири державної політики у цій сфері та забезпечити координацію подальших дій.
Підсумовуючи, Оксана Кваша зазначила, що формування національної стратегії та дорожньої карти перехідного правосуддя має враховувати міжнародний досвід, найкращі зарубіжні практики й наукові напрацювання, а також українську культуру, суспільні потреби, причини та наслідки російсько-української війни.
