Потреба в посиленні доступу до правосуддя, забезпеченні ефективного захисту прав осіб, постраждалих від війни, і належного інформування щодо такого захисту гостро постає нині, в умовах повномасштабної війни рф проти України. На цьому наголосили учасники засідання наглядової ради проєкту Ради Європи «Посилення судових та позасудових засобів захисту прав осіб, постраждалих від війни в Україні».
В. о. Голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко поінформувала, що РЄ розширила співпрацю з органами виконавчої, законодавчої і судової влади України стосовно захисту прав вимушених переселенців, зокрема в напрямі єдності судової практики. Олена Литвиненко запевнила, що Верховний Суд і надалі лишатиметься надійним партнером у реалізації всіх проєктів РЄ.
Комітет міністрів РЄ визнав, що є нагальна потреба у створенні під егідою Ради Європи міжнародного реєстру для фіксації всієї шкоди, спричиненої російською агресією проти України. Про це зазначила очільниця управління програм співпраці департаменту імплементації прав людини, правосуддя та стандартів юридичної співпраці Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Лілія Гретарсдоттір і подякувала українському народу, який захищає спільні європейські цінності в боротьбі з державою-агресором. За її словами, проєкт РЄ «Посилення судових та позасудових засобів захисту прав осіб, постраждалих від війни в Україні» надаватиме технічну й експертну допомогу, щоб покращити національне законодавство, серед іншого, з питань засобів судового захисту прав осіб, постраждалих від війни.
Як зауважив голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович, зазначений проєкт РЄ покликаний забезпечити покращення доступу до правосуддя та захисту прав осіб, які постраждали від війни. Війна змінює правові підходи, тож нині формується нова судова практика, виникають нові категорії справ, чимало з яких стосуються малозахищених і внутрішньо переміщених осіб. «Сьогодні Україна дуже гостро потребує допомоги цивілізованого світу, гідним представником якого є Офіс Ради Європи. Ми усвідомлюємо, що допомога наших міжнародних партнерів – питання існування українського народу, української держави, кожного з нас. Ми платимо за свободу України й усього світу дуже високу ціну. Проте ми знаємо, що з нами всі демократичні країни», – акцентував голова КАС ВС.
Голова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Борис Гулько подякував представникам РЄ за реалізацію такого проєкту, оскільки питання надання ефективного правового захисту особам, які постраждали від війни рф проти України, є надзвичайно важливим як для судової влади, так і для українського суспільства загалом. На його переконання, КЦС ВС зробив перший крок на шляху до забезпечення ефективного доступу до судового захисту громадян, постраждалих унаслідок збройної агресії рф, – сформулював правовий висновок щодо обмеження юрисдикційного імунітету держави-агресора за позовами про відшкодування шкоди, завданої на території України. Борис Гулько зауважив: «Обраний Радою Європи підхід до залучення суддів ВС, національних представників законодавчої та виконавчої влади до зазначеного проєкту сприятиме синергії запровадження ефективних судових і позасудових засобів захисту осіб, постраждалих від війни. Це утвердить верховенство права та забезпечить кожному право на справедливий судовий захист».
Презентуючи цілі, завдання і робочий план діяльності на 2023–2024 роки, керівник проєкту Ради Європи «Судові та позасудові засоби захисту прав осіб, постраждалих від війни в Україні» Ганна Христова розповіла, зокрема, про концепцію розроблення ефективних способів захисту в контексті міжнародного механізму компенсації шкоди особам, які зазнали не лише майнової шкоди, а й шкоди життю та здоров’ю.
Суддя ВС у Касаційному цивільному суді Сергій Погрібний зазначив, що нагальним є прогнозування питань про відшкодування шкоди, завданої під час війни, які поставатимуть і через 10, 20, 50 років. На цьому шляху виникає потреба в об’єднанні зусиль не лише судової, а й законодавчої влади, щоб запропонувати дієвий механізм виконання судових рішень щодо відшкодування шкоди, завданої в результаті агресії з боку рф.
У засіданні також узяла участь начальник відділу міжнародно-правової взаємодії ВС Ліна Губар.
Захід організовано в межах плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023–2026 роки.
