Сильна судова система формується там, де правила є зрозумілими, процедури – передбачуваними, а рішення – обґрунтованими та послідовними. Для Вищої кваліфікаційної комісії суддів України це має не лише організаційне, а й інституційне значення, оскільки прозорі та сталі процедури добору, конкурсів і оцінювання безпосередньо пов’язані зі зміцненням гарантій незалежності суддів, правової визначеності та суспільної довіри до правосуддя.
23 червня 2026 року у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України відбулася робоча зустріч із представниками Директорату з прав людини Ради Європи. У центрі обговорення були питання виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини у справах, що стосуються функціонування судової системи, гарантій незалежності суддів, доступу до суддівської професії, правової визначеності статусу суддів у процесах судової реформи, а також можливих напрямів подальшої експертної та методологічної підтримки Комісії.
У зустрічі взяли участь заступник Голови Комісії Олег Коліуш, члени Комісії Руслан Сидорович, Ігор Кушнір, Роман Сабодаш, Олексій Омельян, а також начальник відділу міжнародного співробітництва cекретаріату Комісії Юлія Ремінська.
Раду Європи представляли Директорка з прав людини Ради Європи Клер Ові, керівник відділу Департаменту виконання рішень Європейського суду з прав людини Павло Пушкар, керівниця секції Департаменту Кетеван Цхомелідзе та юристка Департаменту Божена Маланчук.
Відкриваючи зустріч, заступник Голови Комісії Олег Коліуш наголосив, що ВККС України як орган суддівського врядування реалізує ключові процедури, пов’язані з доступом до суддівської професії та кар’єрою судді. Йдеться, зокрема, про добір кандидатів на посаду судді, проведення конкурсів на зайняття вакантних посад суддів та кваліфікаційне оцінювання.
Представники Ради Європи поінформували про актуальний стан нагляду за виконанням Україною рішень Європейського суду з прав людини, зокрема у справах, що стосуються функціонування судової системи та гарантій незалежності суддів. Окремо було відзначено закриття виконання рішення у справі «Олександр Волков проти України» у зв’язку з реалізацією відповідних індивідуальних та загальних заходів. Водночас сторони зосередили увагу на групах справ, які залишаються у процесі виконання та потребують подальших інституційних рішень.
Одним із ключових питань зустрічі стало обговорення груп справ «Денісов проти України» та «Головчук проти України», які мають значення для забезпечення гарантій незалежності суддів, правової визначеності їхнього статусу, передбачуваності суддівської кар’єри, доступу до посади судді та процедур переведення суддів у контексті судової реформи.
Окрему увагу було приділено групі справ «Світлана Науменко проти України», що стосується системних викликів у сфері ефективності правосуддя, зокрема тривалості судових проваджень, надмірного навантаження на судову систему та кадрового дефіциту в судах. У цьому контексті представники Ради Європи виявили зацікавленість у поточних конкурсних процедурах, що реалізуються органом суддівського врядування, прогнозах щодо заповнення суддівських вакансій та планах Комісії на наступний рік.
Під час зустрічі представники Комісії поінформували про відновлення та продовження процедур добору, конкурсів і кваліфікаційного оцінювання після формування її повноважного складу. Було зазначено, що Комісія одночасно працює над завершенням процедур, розпочатих у попередні періоди, проведенням конкурсів до судів апеляційної інстанції, добором кандидатів на посади суддів місцевих судів, а також конкурсними процедурами до спеціалізованих адміністративних судів.
Одним із ключових питань зустрічі стала кадрова ситуація в судах. Представники Комісії поінформували про необхідність заповнення значної кількості вакантних посад суддів, зокрема близько 550 вакансій у судах апеляційної інстанції та близько 1800 вакансій у судах першої інстанції. У цьому контексті обговорювалися поточні конкурсні процедури, формування резерву кандидатів на посаду судді, а також підходи до прогнозування подальшого укомплектування судів.
Учасники зустрічі також зосередилися на питаннях формування професійного профілю кандидата на посаду судді апеляційного суду, перевірки декларацій доброчесності судді та декларацій родинних зв’язків судді. Окремо йшлося про практичну взаємодію Комісії з Громадською радою доброчесності та Експертною радою.
Члени Комісії звернули увагу на важливість належного методологічного супроводу добору кандидатів на посаду судді, конкурсів і кваліфікаційного оцінювання. Додатковим напрямом обговорення стали європейські підходи до оцінювання доброчесності, професійної етики та застосування відповідних стандартів у процедурах добору й оцінювання суддів.
Представники Ради Європи, зі свого боку, акцентували на значенні належної комунікації між суб’єктами, залученими до добору та оцінювання, збалансованого застосування стандартів доброчесності й професійної етики, а також створення умов для ефективної організації відповідних процесів у межах повноважень органів суддівського врядування.
За результатами зустрічі сторони домовилися продовжити професійний діалог та обмін інформацією щодо актуального стану конкурсів, добору кандидатів на посади суддів, прогнозів заповнення вакансій і потреб Комісії у зовнішній експертній, методологічній та організаційній підтримці.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України підтвердила готовність до подальшої співпраці з Радою Європи у питаннях виконання рішень ЄСПЛ, зміцнення гарантій незалежності суддів, удосконалення процедур суддівської кар’єри та розвитку інституційної спроможності органів суддівського врядування.
Зустріч засвідчила спільне розуміння того, що рішення Європейського суду з прав людини у справах, пов’язаних із функціонуванням правосуддя, не можуть розглядатися лише як зовнішній міжнародно-правовий обов’язок України. Їх належне виконання є складовою утвердження верховенства права у його практичному, а не декларативному вимірі. Саме через виконання таких рішень держава має усувати причини правової невизначеності, забезпечувати передбачуваність процедур суддівської кар’єри та формувати інституційну практику, у якій незалежність судді гарантується не лише законом, а й послідовністю, обґрунтованістю та правовою якістю рішень органів суддівського врядування.
