«Члени ВРП надзвичайно стурбовані у зв’язку з неможливістю приймати рішення у критичних ситуаціях за обставин, які склались у судовій системі під час війни. Неповноважність вищого органу суддівського врядування несе загрози стабільності судової системи та безпеці всієї держави», – на цьому наголосив виконувач обов’язків Голови Вищої ради правосуддя Віталій Саліхов під час круглого столу на тему: «Колаборація як виклик судовій системі», присвяченому пошуку механізмів належного реагування на прояви колабораціонізму в судовій системі. Захід відбувся 29 вересня 2022 року за ініціативи Вищої ради правосуддя.
Пропонуємо до уваги повний текст виступу Віталія Саліхова
Потреба у створенні умов для екстреного реагування на випадки колабораційної діяльності та державної зради в судовій системі очевидна. Члени ВРП представляють найвищий конституційний орган суддівського врядування, який зобов’язаний забезпечувати керованість та стабільність роботи судової гілки влади та спрямовувати свою діяльність на недопущення протиправної поведінки окремих суддів.
15 березня 2022 року набрав чинності Закон України від 3 березня 2022 року № 2108-IX«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність», який спрямований на врегулювання питання щодо заборони колабораціонізму. Зокрема, Кримінальний кодекс України доповнено статтею 1111, якою визначено поняття колабораціонізму та його форми, а також відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, визначеного цією статтею.
Згідно із частиною п’ятою статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» незалежність судді забезпечується, зокрема, недоторканністю та імунітетом судді; визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки судді, членів його сім’ї, майна, а також іншими засобами їх правового захисту. Статтею 131 Конституції України встановлено, що Вища рада правосуддя, зокрема, надає згоду на затримання судді чи утримання його під вартою, ухвалює рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя.
Із початком повномасштабної війни російської федерації проти України та після окупації окремих територій України до Вищої ради правосуддя надходили звернення / листи з інформацією про підозру представників судової влади у колабораційній діяльності, вчиненні державної зради тощо. Вказана інформація надходить, як правило, у зверненнях правоохоронних органів в межах проведення досудових розслідувань у кримінальних провадженнях щодо представників судової влади, в тому числі суддів у відставці.
Ще одним викликом судової влади під час війни стали випадки виявлення у повноважних суддів та суддів у відставці громадянства іншої держави, яке вони отримали під час початку збройної агресії російської федерації проти України у 2014 році, під час повномасштабної війни чи раніше.
Статтею 126 Конституції України чітко передбачено, що повноваження судді припиняються у разі набуття ним громадянства іншої держави. Крім того, згідно зі статтею 121 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» повноваження судді припиняються у разі набуття суддею громадянства іншої держави – з дня припинення громадянства України або набуття громадянства іншої держави.
Незважаючи на те, що у 2016 році внесено відповідні зміни до Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які унеможливлюють отримання суддею України громадянства іншої держави, на цей час законодавством не визначено відповідного механізму припинення повноважень судді у разі набуття ним громадянства іншої держави.
Оскільки дослідження доказів набуття суддею громадянства іншої держави підлягає ґрунтовній оцінці, потребує здійснення необхідних дій, для їх підтвердження шляхом звернення до відповідних органів, підприємств, установ, організацій, існує необхідність у нагальному вирішенні питання стосовно надання повноважень щодо встановлення такого факту Вищій раді правосуддя як колегіальному, незалежному конституційному органу державної влади та суддівського врядування.
Звертаємо увагу, що згідно зі статтею 1 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
Оскільки з 24 лютого 2022 року відсутній повноважний склад Вищої ради правосуддя, визначений статтею 131 Конституції України, існують об’єктивні обставини, які перешкоджають здійсненню Вищою радою правосуддя повноважень щодо надання згоди на затримання судді чи утримання його під вартою чи арештом, ухвалення рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення кримінально караного діяння, визначеного статтею 1111 Кримінального кодексу України (колабораційна діяльність), до формування нового складу Ради шляхом обрання (призначення) членів Вищої ради правосуддя доцільно вказані повноваження надати діючим членам.
Надання законодавцем членам ВРП вказаних повноважень на певний визначений період – єдино можливий спосіб притягнути до відповідальності колаборантів, оскільки вказані функції щодо суддів не виконує жодний правоохоронний орган.
