Члени Вищої ради правосуддя Віталій Саліхов, Оксана Блажівська, Інна Плахтій разом з представниками судової влади провели консультації з експертами Ради Європи щодо оптимізації процедур добору та призначення суддів. Зустріч була організована Проектом Ради Європи «Підтримка судової влади України в забезпеченні кращого доступу до правосуддя». Мета зібрання – визначити пріоритетні напрями експертної допомоги, обмін досвідом заради напрацювання досконалих процедур.
Члени ВРП наголосили, що існуюча кадрова криза у судах посилилася через відсутність повноважного складу Ради. Виконувач обов’язків Голови ВРП Віталій Саліхов акцентував на потребі невідкладного відновлення роботи ВРП. «Першочергове завдання – проведення з’їздів. Крім того, ми неодноразово зверталися до інших суб’єктів формування ВРП з проханням пришвидшити процес делегування членів, адже тривалий час залишаються невирішеними питання призначення суддів, звільнення суддів у відставку, а також відсторонення, припинення відставки, звільнення за порушення закону. Якнайшвидше заповнення вакансій та відновлення конституційного складу Ради – ключове питання для судової системи», - зазначив він.
Члени ВРП підкреслили необхідність якнайшвидшого відновлення призначення суддів. За словами Оксани Блажівської, у місцевих судах не вистачає 2058 суддів (з визначених 7028 суддів наявні 4986, з них повноважні 4763). У апеляційних судах 628 вакансій (з визначених 1439 суддів наявні 825, з них повноважні 817). Інна Плахтій спрогнозувала посилення відтоку кадрів із судів, що зумовлено загрозами, пов’язаними з агресією росії проти України.
В сьогоднішніх умовах члени ВРП вважають за доцільне вжити заходів для оптимізації добору та спрощення доступу до професії судді. На їхню думку етапи добору потрібно скоротити – проводити короткострокове навчання у НШСУ та одне тестування за його результатами. При цьому тестові завдання, у тому числі і практичні, потрібно перевіряти за допомогою виключно комп’ютерних технологій, унеможлививши вплив людського чинника під час оцінювання. Така практика, зауважила Інна Плахтій, існує у європейських країнах.
Члени ВРП розповіли про звернення до парламентарів у якому запропоновані шляхи оптимізації процесу кадрового добору суддів. Крім спрощення процедури, Віталій Саліхов, Оксана Блажівська, Інна Плахтій пропонують уніфікувати підходи, уникнути дублювання кадрових функцій, створивши Кваліфікаційну палату кадрового забезпечення судової системи Вищої ради правосуддя. У разі схвалення таких пропозицій, Конкурсна комісія, утворена для проведення конкурсу на зайняття посади члена ВККСУ, продовжила б свою роботу для проведення конкурсу на зайняття посади члена Кваліфікаційної палати. Кандидати на посади членів ВККСУ, які подали документи, набули б статусу кандидатів на посади членів Кваліфікаційної палати. «Ми не ставимо під сумнів нещодавно запроваджені підходи до відбору членів ВККСУ, ми говоримо лише про консолідацію функцій на рівні одного органу. З такою пропозицією вже виступали парламентарі», - зауважила Оксана Блажівська.
Член Комітету Верховної Ради з питань правової політики СергійДемченко підтримав пропозицію членів ВРП. «Ідея пов’язана зі скороченням витрат є прогресивною, це рух вперед для суддівської спільноти. Адже у нас існують два органи суддівського врядування, які дублюють функції, пов’язані з добором суддів», - зауважив він. За словами народного депутата України, Венеційська комісія рекомендувала сконцентрувати кадрові повноваження у одному органі. Був навіть розроблений відповідний законопроєкт, однак він поки що не знайшов підтримки.
На думку Голови Ради суддів України Богдана Моніча, реалізація вказаної ініціативи – питання не сьогоднішнього дня, а подальшої перспективи. «Дискусії щодо об’єднання функцій ВРП і ВККСУ заслуговують на увагу, однак в умовах війни і з огляду на те, наскільки важко проходила остання реформа, наразі такі зміни не реальні. Наша ціль у майбутньому – структурна модернізація і оптимізація органів судової влади», - сказав він. За словами Голови РСУ, першочерговим завданням є подолання кадрової кризи. Він зауважив, що крім нестачі понад двох тисяч суддів має місце суттєва різниця у навантаженні суддів, у деяких судах показник (надходження справ на рік) перевищується у 12 разів. На думку Богдана Моніча, вирівняти ситуацію можна шляхом відрядження у суди, де судді мають надмірне навантаження. Він також висловився за уніфікацію процедур добору суддів першої та апеляційної інстанції.
Ректор Національної школи суддів Микола Оніщук вважає за прийнятне з огляду на критичні обставини тимчасово на певний період скоротити тривалість спеціальної підготовки кандидатів на посади суддів з 9 місяців до 9 тижнів. Водночас він наголосив, що спеціальна підготовка є необхідним етапом для забезпечення рівня кваліфікації майбутнього судді. «Україна має дотримуватися загальноєвропейського стандарту доступу до суддівської професії, який передбачає спеціальну підготовку. Адже до судді висуваються значно вищі вимоги ніж до правника», - зазначив Микола Оніщук. Він висловив готовність до спільного пошуку оптимальної моделі, висловився за автоматизацію процесів перевірки тестів та залучення до перевірки анонімних практичних завдань сертифікованих спеціалістів.
Присутні наголосили на важливості формування кадрового резерву.
Консультації з означених питань продовжаться.
У зустрічі також взяли участь: Марьяна Кіко, керівник відділу Управління програм співробітництва Департаменту впровадження прав людини, правосуддя та стандартів правового співробітництва Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи; Ніна Беттето, суддя Верховного Суду Республіки Словенія, Президент КРЄС (2020-2021), міжнародний консультант Ради Європи; Герхард Райснер, міжнародний консультант Ради Європи; Євген Петров, суддя Верховного Суду; Віктор Потапенко, член Ради суддів України.
