Голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Лариса Рогач, секретар судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності КГС ВС Юрій Чумак і судді ВС у КГС Єгор Краснов та Віталій Зуєв взяли участь в експертному обговоренні концепції пілотного проєкту «Транстериторіальна підсудність у господарському судочинстві України».
Захід присвятили обговоренню можливості запровадження пілотного проєкту транстериторіальної підсудності для збалансування навантаження між господарськими судами та забезпечення більш ефективного використання ресурсів судової системи.
Пілотний проєкт презентувала голова Господарського суду Луганської області Олена Фонова. У дискусії щодо правових, організаційних, інституційних і технічних аспектів проєкту взяли участь судді Верховного Суду, представники Міністерства юстиції України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Ради суддів України, Державної судової адміністрації України, суддівської спільноти та експертного середовища.
Вітаючи учасників заходу, Лариса Рогач зазначила, що питання розгляду справ поза межами територіальної підсудності набуло особливої актуальності в умовах воєнного стану. Вона наголосила, що після початку повномасштабної агресії рф господарські суди зіткнулися не лише з новими категоріями спорів, а й з викликами у сфері судового адміністрування, пов’язаними зі зміною структури навантаження на суди. Зокрема, релокація бізнесу з територій активних бойових дій до безпечніших регіонів призвела до суттєвого зменшення кількості справ у господарських судах Донецької та Луганської областей, тоді як окремі суди інших регіонів, серед яких Господарський суд Закарпатської області, Господарський суд Вінницької області та Господарський суд міста Києва, працюють в умовах значного навантаження.
Для подолання цього дисбалансу, сказала Лариса Рогач, вже впроваджуються відповідні кадрові механізми, зокрема завершуються процедури добору суддів і застосовується інститут їх тимчасового відрядження до інших судів. Водночас триває пошук додаткових інструментів, які могли б сприяти більш ефективному та оперативному розгляду справ. За її словами, в сучасних умовах питання швидкого розгляду господарських спорів, необхідних для належного функціонування економіки, виходить на перший план.
Голова КГС ВС зауважила, що обговорення концепції пілотного проєкту є частиною ширшого пошуку внутрішніх резервів судової системи для підвищення ефективності розгляду справ. У цьому контексті транстериторіальна підсудність може розглядатися як один із можливих механізмів забезпечення доступу до правосуддя та більш рівномірного розподілу справ між судами.
Також спікерка згадала про розвиток цифрових інструментів судочинства. За її словами, господарські суди активно використовують можливості Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, сервісу «Електронний суд» та відеоконференцзв’язку. Зокрема, протягом 2025 року до електронних кабінетів учасників процесу було надіслано майже 82,4 тис. судових документів, а 53 % справ у КГС ВС розглядалися в режимі відеоконференції. Упродовж січня – травня 2026 року в такому форматі відбулося понад тисячу судових слухань.
Як зауважила Лариса Рогач, запропонований механізм транстериторіальної підсудності є новим викликом для господарського судочинства. Вона висловила сподівання, що фахова дискусія навколо проєкту сприятиме напрацюванню практичних рішень щодо можливих шляхів підвищення ефективності судової системи, зберігаючи при цьому процесуальні гарантії, стандарти справедливого суду та конституційні засади правосуддя.
Юрій Чумак зазначив, що питання розгляду справ поза межами територіальної юрисдикції потребує комплексного опрацювання з точки зору як законодавчого регулювання, так і технічної реалізації. Водночас, на його переконання, рівень цифровізації судової системи та господарської юрисдикції зокрема вже створює передумови для впровадження нових підходів до організації судочинства.
Доповідач звернув увагу і на тенденцію до дедалі ширшого використання дистанційних форм участі в процесі та розгляду справ без особистої присутності представників сторін, що є зручним для учасників судового процесу та відповідає сучасним можливостям електронного правосуддя. За словами судді, розвиток електронних сервісів і поступове впровадження нових модулів ЄСІКС свідчать про готовність судової системи до подальших змін.
Юрій Чумак наголосив, що запровадження механізму транстериторіальної підсудності має відбуватися поступово та з урахуванням усіх можливих ризиків і практичних аспектів. На його думку, саме пілотний проєкт може стати оптимальним способом перевірити ефективність такого підходу, оцінити його сприйняття учасниками процесу та суддями, а також визначити перспективи подальшого застосування механізму до інших категорій справ.
Водночас суддя акцентував на необхідності врахування кадрових факторів та довгострокових наслідків можливих змін, підкресливши, що будь-які рішення в цій сфері мають бути ретельно виваженими. За його словами, поетапне впровадження нових інструментів, яке вже продемонструвало свою ефективність під час розвитку електронного судочинства, є найбільш доцільним підходом і для реалізації ініціативи щодо транстериторіальної підсудності.
Єгор Краснов висловив думку, що під час обговорення механізму транстериторіальної підсудності увагу варто зосереджувати насамперед на практичних завданнях, які він покликаний вирішити. За словами судді, проблема нерівномірного навантаження між судами є об’єктивною, а її вирішення здатне позитивно вплинути як на швидкість, так і на якість розгляду господарських спорів.
Окрему увагу спікер приділив розвитку електронного правосуддя. Він зазначив, що нинішній рівень цифровізації судової системи, зокрема функціонування ЄСІКС, уже дозволяє переходити до нових форматів організації судового процесу. На думку судді, досвід використання електронних сервісів підтверджує їхню ефективність, а кількість скарг, пов’язаних із неналежним повідомленням учасників справи, суттєво скоротилася.
Єгор Краснов зауважив, що сучасні технології мають сприяти прискоренню судового розгляду та більш ефективному використанню наявних ресурсів судової системи.
Підтримуючи ідею пілотного проєкту щодо транстериторіальної підсудності, суддя наголосив на важливості його поетапного впровадження. Він провів аналогію із запровадженням підсистем ЄСІКС, які також розвивалися поступово. На його думку, доцільно спершу перевірити ефективність запропонованого механізму в межах пілотного проєкту щодо наказного провадження, а вже за умови позитивних результатів і належного сприйняття учасниками процесу розглядати можливість його поширення на інші категорії справ.
Віталій Зуєв, долучившись до обговорення, звернув увагу на необхідність чіткого визначення цілей пілотного проєкту щодо транстериторіальної підсудності та критеріїв оцінки його результатів. На переконання судді, ефективність механізму, апробованого в господарській юрисдикції, не обов’язково свідчитиме про можливість його поширення на інші юрисдикції, оскільки кожна з них має власну специфіку та особливості організації судочинства.
Доповідач зазначив, що питання вирівнювання навантаження між судами має вирішуватися насамперед через належне кадрове забезпечення судової системи та визначення оптимальної кількості суддів у судах. Водночас він звернув увагу на можливий вплив запропонованих змін на статистичні показники діяльності суддів і судів. У зв’язку з цим, на його думку, у перспективі може виникнути потреба в перегляді окремих підходів до оцінювання роботи суддів, які застосовують Вища кваліфікаційна комісія суддів України і Вища рада правосуддя, зокрема в питаннях оцінювання, призначення та окремих дисциплінарних процедур.
Також Віталій Зуєв наголосив на необхідності врахування ситуації судів, які через повномасштабну війну здійснюють правосуддя щодо територій, де обсяг судових справ суттєво зменшився з об’єктивних причин. За його словами, важливим залишається не лише ефективний розподіл навантаження, а й збереження кадрового потенціалу таких судів, щоб у майбутньому вони могли повноцінно відновити роботу.
Захід організовано проєктом ЄС «Право-Justice».
