11–13 червня 2026 року в м. Лімасол (Республіка Кіпр) відбулася Конференція Мережі голів верховних судів Європейського Союзу, присвячена ключовим викликам, що постають перед найвищими судовими інституціями сьогодні. Цьогорічний захід, до участі в якому був запрошений і Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко, проходив під егідою Верховного Суду Кіпру у співпраці із Секретаріатом головування Кіпру в Раді ЄС 2026 року.
Конференція охопила питання щодо викликів XXI століття, які постають перед верховенством права, і захисту прав людини в цифровому просторі.
У межах першої панельної дискусії учасники розглянули прояви демократичного регресу в сучасному світі, серед яких:
- збройна агресія, яка руйнує основи міжнародного правопорядку;
- загрози послаблення системи стримувань і противаг;
- небезпека політизації правосуддя;
- звуження простору для незалежних медіа, академічного середовища та громадянського суспільства;
- ризик фальсифікації доказів або масового зловживання процесуальними механізмами в умовах глобальної цифровізації тощо.
Відкриваючи дискусію, Голова Мережі голів верховних судів Європейського Союзу, Голова Верховного Суду Ірландії Донал О’Доннелл наголосив, що, на відміну від авторитарних режимів, які ґрунтуються на беззастережному дотриманні єдиної ідеології, демократичне суспільство має залишатися простором для вільного обговорення, критичного аналізу та пошуку нових рішень.
На впливі війни на верховенство права зосередився Голова Верховного Суду Фінляндії Тату Леппанен. За його словами, повномасштабна війна рф проти України демонструє, що окупація територій і порушення міжнародного гуманітарного права фактично унеможливлюють існування верховенства права та належного захисту прав людини.
Голова Європейського суду з прав людини у 2022–2024 роках, наукова співробітниця Нью-Йоркського університету Шіфра О’Лірі наголосила, що верховенство права є одним із найбільших досягнень повоєнної Європи. Водночас вона застерегла від сприйняття цих цінностей як незмінних або гарантованих назавжди, адже навіть усталені демократичні системи можуть стикатися з поступовим руйнуванням довіри до інституцій і послабленням правових гарантій.
Під час дискусії Перший генеральний адвокат Суду справедливості Європейського Союзу Мачей Шпунар зауважив: незалежність національних суддів – необхідна умова функціонування всього європейського правового механізму. Спікер розповів, що у відповідь на явище демократичного регресу Суд справедливості ЄС розробив нові правові інструменти реагування на такі процеси. Одним із них є доктрина незворотності, відповідно до якої держава-член не може змінювати своє законодавство таким чином, щоб знижувати вже досягнутий рівень гарантій незалежності судової влади та захисту верховенства права.
У контексті механізмів захисту судової незалежності в умовах зростання політичного тиску на судові інституції Голова ЄСПЛ Маттіас Гійомар окреслив три ключові напрями реагування на сучасні виклики верховенству права:
- судова солідарність – зміцнення співпраці та взаємної підтримки між національними й міжнародними судами;
- судова дипломатія – конструктивний діалог із представниками виконавчої та законодавчої влади за умови безумовного дотримання принципу поділу влади і незалежності суддів;
- судова комунікація – відкрите й зрозуміле спілкування судових інституцій із суспільством.
Голова Верховного Суду Канади Річард Вагнер присвятив свій виступ критиці судових рішень як необхідному елементу суспільного діалогу. Водночас він застеріг від ситуацій, коли критика перетворюється на кампанії з дискредитації судів або підриву їхньої легітимності, що створює загрози для незалежності правосуддя.
Також учасники Конференції розглянули перспективи відновлення верховенства права після його системного послаблення, шляхи налагодження комунікації між судом і суспільством та важливість своєчасного посилення конституційних гарантій незалежності судової влади.
У межах другої панельної сесії відбулася розгорнута дискусія щодо трансформації цифрового правопорядку, відповідальності онлайн-платформ і викликів, пов’язаних із застосуванням багаторівневого регулювання у сфері цифрових прав. Учасники наголосили, що саме алгоритми дедалі частіше визначають доступність, видимість та охоплення інформації, що має безпосередній вплив на реалізацію свободи вираження поглядів і свободи слова.
У Конференції взяли участь члени, асоційовані члени та спостерігачі Мережі, а також представники Суду справедливості Європейського Союзу, Європейського суду з прав людини і Верховного Суду Канади. Нагадаємо, що 14 жовтня 2022 року рішенням Генеральної Асамблеї Мережі голів верховних судів Європейського Союзу Верховному Суду було надано статус спостерігача Мережі.
Детальніше про виступи учасників і обговорення в рамках Конференції Мережі голів верховних судів Європейського Союзу – на порталі Supreme Observer: https://cutt.ly/4t8cNWT3
