6 травня 2026 року відбувся запуск курсу Ради Європи HELP «Бізнес і права людини» в тьюторському форматі. Захід організували проєкти Ради Європи «HELP (Освіта в галузі прав людини для юристів) для України, в тому числі під час війни», «Сприяння відновленню України через відповідальні інвестиції» та Національна школа суддів України. Курс спрямований на поглиблення знань фахівців-практиків щодо ефективної реалізації стандартів Ради Європи, ЄС та національного законодавства у сфері захисту прав людини в бізнес-середовищі.
У відкритті курсу, зокрема, взяв участь керівник відділу Департаменту з питань прав людини та співробітництва в галузі правосуддя Тигран Карапетян. У межах запуску курсу суддя Великої Палати Верховного Суду Віталій Уркевич і суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді Олена Кібенко, які є тьюторами курсу HELP, представили учасникам зміст, структуру й розклад курсу, українську версію навчальної програми, особливості її адаптації до національного контексту, а також порядок реєстрації та роботи на платформі HELP. Після презентації курсу програма заходу передбачала фахові виступи, зокрема доповідь секретаря судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Олега Васьковського на тему «Тривалість процедур банкрутства як виклик правовій визначеності: стандарти ЄСПЛ та національні механізми ефективного захисту».
Олена Кібенко під час виступу зосередилася на мотиваційній частині презентації курсу: пояснила, у чому полягає мета навчання, яку практичну користь воно може мати для суддів, адвокатів та інших правників, а також чому важливо сприймати курс не як формальний шлях до отримання сертифіката, а як можливість здобути необхідну для професійної роботи інформацію.
Суддя звернула увагу, що сучасне професійне навчання має відповідати реальним потребам правників, їхній спеціалізації, досвіду та сфері практики. Вона порівняла формат HELP із традиційними підходами до підвищення кваліфікації й наголосила, що перевага цієї платформи полягає в можливості самостійно обирати теми, які є справді корисними для роботи. На її переконання, в умовах значного інформаційного навантаження особливо важливо не просто проходити навчання заради формального результату, а працювати з тими матеріалами, які можуть посилити професійну аргументацію та розширити правничий інструментарій.
Олена Кібенко зауважила про значення інструментів м’якого права, міжнародних документів, судової практики та регламентів як джерел, до яких правники можуть звертатися у випадках, коли національне законодавство не дає вичерпної відповіді. За її словами, такі матеріали можуть бути використані як орієнтир і джерело натхнення для формування аргументації, особливо з огляду на європейський вектор розвитку української правової системи.
Щодо національної адаптації курсу суддя пояснила, що тьютори не змінюють базовий зміст міжнародного курсу, однак можуть доповнювати його національною судовою практикою, статтями, посиланнями, завданнями та іншими матеріалами, які роблять навчання ближчим до українського правового контексту. Спершу курс створювався для суддів господарських судів, однак у процесі адаптації стало зрозуміло, що його тематика є важливою і для суддів інших юрисдикцій, а також для адвокатів і прокурорів. Участь представників різних юридичних професій створює синергію, адже дозволяє побачити проблематику бізнесу і прав людини з різних професійних перспектив.
Особливу увагу Олена Кібенко приділила зміні підходів до розуміння ролі бізнесу у сфері прав людини. Суддя підкреслила, що права людини має поважати не лише держава, а й приватний бізнес, і саме цей курс демонструє відповідні підходи через документи, практичні кейси та судові справи. Завершуючи виступ, вона закликала учасників активно долучатися до навчання.
Віталій Уркевич детально ознайомив учасників із структурою програми, особливостями роботи платформи та логікою проходження модулів. Суддя звернув увагу на значний обсяг документів Європейського Союзу у сфері бізнесу і прав людини. За його словами, навіть якщо сьогодні ці стандарти ще не є обов’язковими для України, правнича спільнота вже має формувати розуміння того, в якому напрямі рухається європейське правове регулювання та з якими правилами українські юристи й суди невдовзі працюватимуть у практичній площині.
Тьютор звернув увагу на змістове наповнення курсу. Він розповів, що програма охоплює кілька тематичних модулів, серед яких — огляд сфери бізнесу і прав людини, позитивні зобов’язання держави щодо запобігання шкоді, відповідальність корпорацій, судові та позасудові засоби захисту, а також нові регуляторні зміни Європейського Союзу у сфері due diligence та діяльності транснаціональних компаній. Віталій Уркевич наголосив, що особливого значення для України нині набуває саме розвиток позасудових механізмів врегулювання спорів. За його словами, в межах євроінтеграційного процесу та Дорожньої карти з питань верховенства права одним із завдань є скорочення кількості спорів, які надходять до судів, а тому держава має впроваджувати механізми, які дозволять сторонам ефективно врегульовувати конфлікти без судового розгляду.
Суддя також акцентував на практичній спрямованості навчання та важливості спільного професійного обміну між учасниками курсу. Він зазначив, що головна мета програми полягає не у формальному тестуванні чи виставленні оцінок, а у формуванні реального розуміння підходів у сфері бізнесу і прав людини та накопиченні практичних знань, які можуть бути використані у професійній діяльності. Віталій Уркевич підкреслив, що кожен учасник є унікальним експертом у власній сфері та має практичний досвід розгляду складних правових ситуацій, а тому курс має стати майданчиком для спільного професійного внеску. Він також закликав учасників активно долучатися до форумів, обговорень і вебінарів, які планується провести після завершення основних модулів.
Олег Васьковський виступив із доповіддю про тривалість процедур банкрутства як виклик правовій визначеності, стандарти ЄСПЛ та національні механізми ефективного захисту. На початку він окреслив ширший контекст теми «Бізнес і права людини», звернувши увагу на зв’язок банкрутства з корпоративними відносинами, фідуціарними обов’язками та субсидіарною відповідальністю. За словами судді, субсидіарна відповідальність стала динамічним інститутом у практиці, а її осмислення потребує врахування не лише корпоративного права, а й стандартів Конвенції, Конституції України та прав людини загалом.
Спікер наголосив, що банкрутство не слід сприймати лише як аварійний механізм реагування на фінансову кризу бізнесу. На його переконання, одна з важливих функцій банкрутства — забезпечення інституційної довіри. Процедура неплатоспроможності має ґрунтуватися на чітких правилах і формувати в учасників ринку впевненість у тому, що тимчасові фінансові труднощі або дисфункції бізнесу можуть бути подолані в передбачуваному правовому режимі. У цьому контексті суддя підкреслив дуалістичну мету законодавства про банкрутство: відновлення платоспроможності боржника та погашення вимог кредиторів. Ідеальним є баланс між цими цілями, однак якщо його досягти неможливо, процедура має забезпечити ефективне задоволення вимог кредиторів.
Говорячи про практику ЄСПЛ, доповідач зазначив, що її вплив на українське право поступово проникає в усі сфери — доктрину, законодавство і передусім правозастосування. Він звернув увагу на рішення у справах «Пронін проти України» та «Фесенко проти України», які сигналізують про проблему надмірної тривалості процедур банкрутства. Олег Васьковський пояснив, що затягування таких процедур породжує каскад правових і економічних проблем, зокрема для кредиторів, які роками не можуть отримати задоволення своїх вимог. При цьому справа про банкрутство має особливу природу: вона поєднує елементи судового розгляду й виконання рішень, а також охоплює контроль за економічним станом боржника, діяльністю арбітражного керуючого, кредиторів, засновників, акціонерів та інших учасників.
Звернув увагу суддя і на ефективність способів захисту у справах про банкрутство. За його словами, саме в банкрутстві вимога ефективності набуває особливої ваги, адже кожна процесуальна дія впливає на строки провадження, можливість повернення активів в економічний оборот і реальне задоволення вимог кредиторів. Активи, які роками залишаються заблокованими в процедурі, не працюють в економіці та не можуть бути використані кредиторами чи іншими ефективними суб’єктами господарювання.
У завершальній частині виступу Олег Васьковський зупинився на європейському нормативному контексті та сучасній модернізації відносин неплатоспроможності. Він згадав Директиву ЄС 2019/1023, на основі якої до Кодексу України з процедур банкрутства було запроваджено превентивну реструктуризацію, Регламент (ЄС) 2015/848 про провадження у справах щодо неплатоспроможності, а також нову Директиву ЄС 2026/799 щодо гармонізації окремих аспектів законодавства про неплатоспроможність. Суддя наголосив, що уніфікація базових процедур і правових конструкцій важлива для передбачуваності бізнесу, інвестиційної привабливості та стабільності ринку. Підсумовуючи, він зазначив, що Україна перебуває в періоді переосмислення і модернізації процедур банкрутства, які мають не лише забезпечувати розумні строки, а й формувати інституційну та інвестиційну довіру учасників економічного обороту.
Презентація Олега Васьковського:https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezent2026/Prezent_Truval_proced_bankr.pdf .
Довідково. У травні курс Ради Європи HELP «Бізнес і права людини» став також доступним у перекладі українською мовою у форматі самостійного навчання на платформі HELP. На цій платформі розміщено 67 курсів у форматі самостійного навчання, 46 курсів – українською мовою. Нові користувачі мають створити обліковий запис для отримання доступу до курсів.
Фото надали організатори.
