«Україна цілеспрямовано рухається до Європейського Союзу. На жаль, цей процес відбувається в трагічний час – час війни й страждань. Попри всі жертви український народ єдиний у своїй цілі, у своєму європейському виборі. У такі часи підтримка та досвід наших партнерів важливі як ніколи. Ми вдячні за підтримку й щиро віримо, що багаторічні дружні відносини, які ґрунтуються на спільних цінностях, і надалі пов’язуватимуть верховні суди України та Латвії», – зазначив Голова Верховного Суду Всеволод Князєв під час зустрічі з нагоди відкриття проєкту «Підтримка у зміцненні спроможності Верховного Суду в контексті європейської інтеграції», організованої Верховним судом Латвії, Державною судовою адміністрацією Латвії та Міністерством закордонних справ Латвії.
Очільник ВС також подякував Верховному суду Латвії за гуманітарну допомогу, щирість і чуйність до потреб судової системи та України загалом, а латвійському народові – за солідарність і підтримку в боротьбі з російськими загарбниками.
«Верховний суд Латвії є нашим давнім партнером та союзником. Розпочинаючи новий спільний проєкт, ми підіймаємось на новий щабель співпраці», – наголосив Всеволод Князєв.
Актуальність цього проєкту, за словами Голови ВС, підкріплюється тим, що у червні цього року Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС, а вступ до Європейського Союзу потребує подальших реформ багатьох державних сфер інституцій, а також виконання Копенгагенських критеріїв, які стосуються стабільності інститутів, що гарантують демократію, верховенство права, забезпечення прав людини, повагу та захист прав меншин.
Всеволод Князєв поінформував, що проєкт стосуватиметься трьох ключових сфер: надання судам України гуманітарної допомоги, експертної підтримки та проведення серії семінарів з питань психологічної реабілітації.
«Верховний Суд готовий до активного лідерства в питаннях подальшого вдосконалення стану здійснення правосуддя в Україні та зацікавлений в адаптації судової практики у дусі її слідування праву ЄС та практиці Суду Європейського Союзу. Досвід Верховного суду Латвії буде вагомою підтримкою для нас у процесі євроінтеграції у сфері правосуддя», – зауважив Голова ВС.
Голова Касаційного кримінального суду у складі ВС Станіслав Кравченко зазначив, що суди України зіткнулися з викликами в контексті розгляду кримінальних проваджень щодо злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
Він поінформував, що на сьогодні в Україні зареєстровано понад 35 тис. проваджень щодо цієї категорії злочинів. Кожен факт агресії, руйнування інфраструктури, загибелі мирних громадян і жорстокого поводження з військовополоненими фіксується та ретельно документується для того, щоб кожен винний був притягнений до відповідальності.
Водночас національне законодавство, а саме ст. 437–438 КК України, не охоплює всього переліку діянь, вчинюваних російськими військовими, а отже на практиці виникають труднощі з кваліфікацією таких діянь. Тому судам України необхідна експертна підтримка в цьому напрямі.
Також голова ККС ВС розповів, що наша держава на найвищому рівні заявила про свою готовність до створення спеціального механізму судового розгляду та досудового розслідування воєнних злочинів, які скоюють російські агресори на території України. Наша країна є частиною як європейського, так і міжнародного співтовариства, тому злочини, що вчиняють загарбники на території України, не можуть залишитися поза увагою всієї міжнародної спільноти. Тож потрібно докласти спільних зусиль для притягнення вищого військово-політичного керівництва країни-агресора до відповідальності.
Суддя Великої Палати ВС Тетяна Анцупова зауважила про організаційні виклики в роботі Верховного Суду та судової системи в умовах повномасштабної війни, а також повідомила, що на початку роботи ВС було створено п’ять робочих груп із розроблення стратегії діяльності Суду.
Зокрема, робоча група зі стратегічного розвитку ВС працює над питаннями вдосконалення всіх внутрішніх процесів, пов’язаних із менеджментом. Зараз, в умовах кризи фінансування судової системи, група опікується напрацюванням нової організаційної структури Суду.
Реорганізація апарату ВС, за словами судді, має на меті спрощення його структури шляхом укрупнення структурних підрозділів з одночасним розширенням їх функціоналу, оптимізацію кількісного складу працівників у кожному підрозділі, а також економію та розумне використання ресурсів Суду.
