КП «Київтеплоенерго» як виробник електричної енергії звернулося з позовом до ДП «Енергоринок» про стягнення заборгованості за продану електричну енергію, що виникла до 1 липня 2019 року.
Суд першої інстанції задовольнив позов повністю. Постановою суду апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду скасоване та ухвалено нове – про відмову в позові.
У справі на вирішення Верховного Суду було поставлено питання про те, чи може учасник (член) оптового ринку електричної енергії України звертатися до суду з позовом про стягнення з ДП «Енергоринок» заборгованості, що виникла до 1 липня 2019 року, а також трьох процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих за порушення строків сплати такої заборгованості.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, скасувавши постанову апеляційного господарського суду та залишивши в силі рішення суду першої інстанції, акцентував на такому.
31 липня 2018 року КП «Київтеплоенерго» та ДП «Енергоринок» уклали договір, відповідно до якого КП «Київтеплоенерго» взяло на себе обов’язок продавати, а ДП «Енергоринок» – купувати вироблену КП «Київтеплоенерго» електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов договору.
У період укладення та дії договору діяв Закон України «Про електроенергетику», який втратив чинність 1 липня 2019 року з набуттям чинності Законом України «Про ринок електричної енергії».
16 липня 2020 року, тобто після звернення КП «Київтелоенерго» до суду з позовом у справі № 910/9947/19, набув чинності Закон України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії» (Закон № 719-IX), який визначає правові, економічні та організаційні засади, пов’язані з погашенням заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії України.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зауважив, що заборгованість ДП «Енергоринок» перед КП «Київтеплоенерго» має бути погашена саме за правилами, що встановлені Законом № 719-IX, зокрема його статтями 5 та 6.
При цьому суд касаційної інстанції відхилив як необґрунтовані твердження КП «Київтеплоенерго» про те, що Закон № 719-ІХ, який був прийнятий після подання позовної заяви у справі, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки вказаний Закон регулює порядок погашення заборгованості, що виникла на оптовому ринку електричної енергії України саме до 1 липня 2019 року, тобто в період існування спірної заборгованості ДП «Енергоринок».
Ураховуючи відсутність будь-яких обмежень або заборон щодо звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості з ДП «Енергоринок», що виникла до 1 липня 2019 року, КП «Київтеплоенерго» звернулося до суду, використовуючи своє гарантоване державою право на захист, та правильно розрахувало суму заборгованості до стягнення, а суд першої інстанції прийняв обґрунтоване рішення про стягнення заборгованості ДП «Енергоринок» перед КП «Київтеплоенерго» за договором, а також нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України сум трьох процентів річних та інфляційних втрат.
З повним текстом постанови КГС ВС від 15 червня 2022 року у справі № 910/9947/19 можна ознайомитися за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/104977792.
