Під час онлайн-заходу «Цивільний процес в умовах воєнного стану», що відбувся 17 червня 2022 року з ініціативи Координаційного центру з надання правової допомоги, суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, секретар Пленуму ВС Дмитро Луспеник розповів про цивільний процес в умовах війни, а також навів актуальну судову практику Верховного Суду. Він зазначив, що судді постійно отримують методичну допомогу щодо особливостей здійснення правосуддя в умовах воєнного стану, і подякував юристам, які надають безоплатну правову допомогу (БПД), за висвітлення окремих спірних аспектів.
Лектор наголосив на тому, що в період воєнного стану відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» повноваження судів не можуть бути припинені, а ч. 2 ст. 26 зазначеного Закону передбачає, що скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Проте це не стосується здійснення правосуддя в письмовому та спрощеному провадженнях, застосування категорії «малозначні справи», що безпосередньо передбачено чинним процесуальним законодавством.
Зміст і форма провадження в цивільних справах в умовах воєнного стану повинні відповідати завданням та основним засадам цивільного судочинства, але мають бути особливості здійснення такого провадження в умовах воєнного / надзвичайного стану. На жаль, сьогодні, як і раніше – від початку АТО, такі особливості в ЦПК України не внесені. А певних точкових змін недостатньо. Загальновідомо, що процесуальне право відповідає на питання, як саме захистити суб’єктивні права, визначені в матеріальному праві. Тобто воно забезпечує формалізацію і незаперечність конкретних суб’єктивних прав та обов’язків.
«Нині суди постійно стикаються з проблемами відправлення правосуддя в умовах воєнного стану, постає багато питань, відповідей на які в процесуальному законодавстві немає. Доводиться виходити з логіки правозастосування та досвіду судді, не порушуючи при цьому вимоги ст. 6 ЄКПЛ щодо справедливого суду й основні засади судочинства», – зазначив Дмитро Луспеник.
Лектор нагадав, що дистанційна форма правосуддя в законодавстві не передбачена, але ще з весни 2020 року у зв’язку з ковідом дозволено дистанційну участь у судовому процесі, тому суди встигли перелаштуватися на цей онлайн-процес і вміло його застосовують. Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону Ураїни «Про судоустрій і статус суддів» учасники судового процесу на підставі судового рішення можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
«Це важливо, оскільки на першому місці повинні бути здоров’я та безпека суддів, працівників суду, всіх учасників процесу», – додав суддя.
Юристів, які працюють у сфері БПД, насамперед цікавили такі питання: територіальна підсудність судових справ, у тому числі пред’явлення позовів / заяв за місцем тимчасового перебування під час війни; порядок передачі справ до іншого суду та відновлення втрачених проваджень; допит учасників справи (дітей), свідків тощо, які виїхали за кордон або залишилися на окупованій території, за допомогою власних технічних засобів; чи визнається поважною причиною неявка в судове засідання під час воєнного стану і скільки разів можливе відкладення розгляду справи; можливість поновлення процесуальних строків, які спливли під час війни; звільнення від сплати судових витрат під час війни; як отримати судові рішення судів, розташованих на тимчасово окупованих територіях; проблема доступу до ЄДРСР; порядок повідомлення учасників справи, які залишилися на окупованій території, і надсилання їм відзиву тощо. Багато питань стосувалися електронного судочинства та електронних доказів.
Що стосується зміни територіальної підсудності під час війни, суддя нагадав, що для того, аби знати, до якого суду звертатися за захистом своїх прав, можна скористатись інтерактивними мапами, які періодично публікуються на вебресурсах Верховного Суду.
Окремо Дмитро Луспеник звернув увагу на реалізацію дії принципу процесуальної економії (пункти 71, 82 постанови ВП ВС від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц; п. 94 від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19). Під час війни він має бути задіяний у повному обсязі. Дія цього принципу в цивільному судочинстві дозволяє усунути все, що не є вкрай необхідним і що суттєво обтяжує процес та може бути замінене іншими, більш економними процесуальними засобами, які достатньо гарантують належне відправлення правосуддя. Принцип процесуальної економії реалізується в нормах про своєчасний, швидкий і правильний розгляд справи через раціональне використання учасниками процесу наданих законом процесуальних прав, без зловживання ними та за умови дотримання основних засад цивільного судочинства. Зокрема, цей принцип має бути розширений шляхом унесення змін до процесуального закону, щоб у суді апеляційної інстанції більшість справ розглядалися в письмовому провадженні.
Окрім того, доповідач розповів про основні новели ЦПК України, які слід пристосувати до умов воєнного стану, про алгоритм застосування цього Кодексу та про інші актуальні питання.
Детальніше – у презентації Дмитра Луспеника: .
Відео вебінару можна переглянути за посиланням – https://www.youtube.com/watch?v=AsEaWR1hX_A&ab_channel=PRAVOKATOR.
