Збільшенню випадків втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя з боку адвокатів, дотриманню адвокатами принципу законності та професійної етики у відносинах із судом та діяльності Вищої ради правосуддя щодо захисту незалежності суддів присвятила свій виступ на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Адвокатура України: сучасний стан та перспективи розвитку» член Вищої ради правосуддя Лариса Швецова.
Вона зазначила, що тільки в 2020 році було 55 випадків втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя, суб’єктами яких є адвокати, а також, що впродовж 2020 року Вищою радою правосуддя розглянуто 350 повідомлень (з урахуванням тих, що надійшли в попередні періоди), з яких 27 % (93) – обґрунтовані повідомлення суддів про втручання у професійну діяльність суддів щодо здійснення правосуддя, які були розглянуті з ухваленням рішень про вжиття заходів реагування, а стосовно 73 % (257) повідомлень – ухвалені рішення про затвердження висновків про відсутність підстав для вжиття заходів.
Продовжуючи свій виступ, Лариса Швецова зауважила, що найпоширеніші підстави звернення до Ради з повідомленнями про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя – це психологічний тиск на суддю (надсилання звернень, скарг, публікація і поширення недостовірної інформації, образи та погрози в залі суду тощо).
«Крім адвокатів, суб’єктами втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя в повідомленнях також зазначені: громадяни та їх об’єднання, засоби масової інформації – 222 випадки; правоохоронні органи – 47 випадків; адвокати та представники – 55 випадків; народні депутати України, представники органів державної влади та місцевого самоврядування, судді та працівники суду – 29 випадків», – повідомила Лариса Швецова.
Вона також зазначила, що найбільшу кількість рішень Вищої ради правосуддя про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя у 2018–2020 роках прийнято за повідомленнями суддів про втручання у їхню діяльність щодо здійснення правосуддя з боку громадян.
На думку Лариси Швецової, для адвокатів у відносинах із судом основним є дотримання принципу законності та професійної адвокатської етики.
«Судді та адвокати відіграють різні ролі в судовому процесі, однак етичні принципи їхньої діяльності є спільними. Внесок представників обох професій необхідний і важливий для прийняття справедливого та дієвого рішення в усіх судових процесах відповідно до закону», – наголосила вона.
Крім того зазначила, що хоча адвокат і повинен мати можливість звертати увагу громадськості на певні недоліки правосуддя, Європейський суд з прав людини вказав, що адвокати не тотожні журналістам у цих питаннях, оскільки адвокати залучені у процес правосуддя та є його «внутрішніми» свідками, на відміну від журналістів, які бачать процес збоку. Суд визнав, що судження адвоката мають оціночний характер, але все одно вони повинні мати доказову основу.
«Вища рада правосуддя у своїх рішеннях неодноразово висловлювала правові позиції щодо процесуальної поведінки адвокатів, зокрема щодо балансу між забезпеченням процедури відводу судді та захистом від втручання у діяльність щодо здійснення правосуддя. Тобто слід враховувати рівновагу, яка повинна бути встановлена між різними інтересами, що включають право суспільства на отримання інформації з питань, які стосуються функціонування судової влади, вимог належного здійснення правосуддя і гідності професії адвоката», – резюмувала свій виступ Лариса Швецова.
