«Конституція України визначає, що в системі правосуддя утворюються органи та установи для забезпечення добору суддів, прокурорів, їх професійної підготовки, оцінювання, розгляду справ щодо їх дисциплінарної відповідальності, фінансового та організаційного забезпечення судів», - зауважують науковці.
Проаналізувавши законопроєкт № 5068, представники університету наголосили: «Виходячи з призначення Етичної ради, мета її утворення не стосується ані добору суддів, ані добору прокурорів, ані їх оцінювання, розгляду справ щодо їх дисциплінарної відповідальності. Отже запровадження інституції в системі органів правосуддя, не передбаченої Конституцією, має дискусійний характер».
На думку науковців НУ «ОЮА», зауваження викликає пропозиція із включення до складу Етичної ради трьох осіб, визначених міжнародними організаціями. Зокрема, законопроєкт № 5068 одразу ставить у нерівне становище представників від Ради суддів України, порівняно із представниками від міжнародних організацій, що суперечить демократичній природі прийняття колегіальних рішень шляхом голосування та рівності членів колегіальних органів.
Водночас науковці вважають, що запропонований механізм прийняття рішень Етичною радою має суттєві недоліки, а саме: у разі відсутності хоча б одного з членів Етичної ради, обраного за квотою міжнародних організацій, прийняття рішень Етичною радою буде неможливим.
Науковці кафедри організації судових, правоохоронних органів та адвокатури відзначають, що Рішенням Конституційного Суду України від 11 березня 2020 року № 4-р/2020 було визнано неконституційними положення Закону України «Про Вищу раду правосуддя» щодо утворення Комісії з питань доброчесності та етики в обґрунтування чого органом конституційної юрисдикції було вказано: «Конституційний Суд України зазначає, що орган, установу, утворені при конституційному органі, закон не може наділяти контрольною функцією щодо цього конституційного органу».
Фахівці звертають увагу, що Вища рада правосуддя має конституційний статус, тобто її статус є набагато вищим порівняно із статусом органів та установ, передбачених поточним законодавством. «Встановлення контрольних механізмів перевірки діючих членів Вищої ради правосуддя суперечить конституційному принципу верховенства права», - вважають правознавці.
Підсумовуючи, представники університету, дійшли до висновків:
- Етична рада не може мати контрольних повноважень щодо Вищої ради правосуддя;
- чинне законодавство вже передбачає підстави припинення повноважень члена Вищої ради правосуддя (стаття 25 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»);
- на теперішній час немає жодного рішення суду, яке б свідчило про неетичну чи недоброчесну поведінку чинного складу Вищої ради правосуддя.
