Судді Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді взяли участь у VIII Міжнародному податковому форумі, організованому видавництвом «Юридична практика» за підтримки UNIC.
Під час обговорення теми «Податковий ландшафт України та світу» суддя КАС ВС Наталія Блажівська звернула увагу на питання про податкову амністію, що широко дискутується суспільством у контексті підготовки законопроєкту № 3515 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення. Наталія Блажівська висловила застереження, що основною проблемою ідей, які вносяться на розгляд парламенту, є недостатня прогнозованість виконання норм того чи іншого закону. Законодавчі недоліки, як правило, стають проблемою при розв’язанні судом суперечок, які виникають через застосування неякісного закону. Отже, вкрай важливо проаналізувати законодавчі ініціативи на предмет того, чи відповідають вони вимогам Конституції України і чинної нормативно-правової бази, та, зокрема, на предмет відповідності вимогам щодо якості закону, ретроспективності дії закону і відповідності принципу in dubio pro tributario. Суддя закликала до конструктивного діалогу між прибічниками ідеї впровадження податкової амністії та її критиками для того, щоб усі аргументи були почуті та належно оцінені.
Крім цього, відповідаючи на запитання учасників форуму, Наталія Блажівська підтвердила, що ухвалою від 28 квітня 2021 року (справа №160/3364/19) передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду вирішення виключної правової проблеми. Так, у судах усіх інстанцій є велика кількість справ, що перебувають на розгляді щодо оцінки висновків податкових органів про безтоварність господарських операцій платника податків з його контрагентом, які ґрунтуються на наявності вироку, яким посадову особу контрагента визнано винною у вчиненні фіктивного підприємництва, або наявності ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення такої особи від кримінальної відповідальності за вчинення фіктивного підприємництва з нереабілітуючих підстав та/або наявності протоколу допиту відповідної посадової особи.
У ході експертного обговорення теми «Трансфертне ціноутворення» суддя КАС ВС Ігор Олендер ознайомив слухачів із правовими позиціями Верховного Суду за результатом розгляду судових справ. Наприклад, у постанові від 18 січня 2021 року у справі № 804/2326/16 щодо визнання господарських операцій контрольованими суд дійшов висновку, що ознакою контрольованої операції є сплата пов’язаною особою податку на додану вартість за експортними операціями за іншою ставкою, ніж базова (основна), установлена ПК України.
У постанові від 31 березня 2021 року у справі № П/811/3371/15 суд зазначив, що господарські операції сільськогосподарського товаровиробника, який є платником фіксованого сільськогосподарського податку, із реалізації сільськогосподарської продукції на експорт не визнаються контрольованими для цілей оподаткування податком на прибуток згідно зі ст. 39 ПК України. Відповідно, у такого платника немає обов’язку подавати звіт про контрольовані операції за звітний період, в якому останній був платником фіксованого сільськогосподарського податку.
Розповідаючи про судову практику з розгляду справ щодо господарських операцій із нерезидентами, Ігор Олендер навів як приклад правову позицію, викладену у справі № 820/1427/16 (постанова від 21 травня 2020 року). У ній зазначено, що при укладенні контрактів між резидентом України та резидентом країни, що не була включена до Переліку держав (територій), які відповідають установленим законом критеріям, що свідчить про відсутність у юридичної особи обов’язку щодо подання звіту про контрольовані операції за вказаними взаємовідносинами.
Доповідач також відповів на запитання, через які причини Верховний Суд повертає справи на новий розгляд до судів попередніх інстанцій, зауваживши, що переважно це пов’язано з недотриманням стандартів доказування, відсутністю оцінки переваги одних доказів над іншими. Суддя наголосив на тому, що платник податків повинен мати повний пакет документів. Тим більше, що у правовідносинах щодо трансфертного ціноутворення законодавство стимулює платника податків якомога ретельніше використати інструмент збору доказів.
Суддя КАС ВС Ірина Желтобрюх поділилася актуальною судовою практикою щодо строків звернення платників податків у справах про оскарження рішень контролюючого органу.
Суддя зазначила, що із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним ч. 4 ст. 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов’язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору, оскаржуються в судовому порядку у тримісячний строк, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків у строки, встановлені ПК України (обчислюється з дня вручення скаржникові рішення). Водночас шестимісячний строк оскарження у судовому порядку застосовується в тому випадку, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків у строки, встановлені ПК України (обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою). Про це зазначено в постанові Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18.
Щодо строків звернення до суду після процедури досудового врегулювання стосовно рішень про нарахування грошових зобов’язань у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 Верховний Суд дійшов висновку, що норма п. 56.19 ст. 56 ПК України є спеціальною щодо норми ч. 4 ст. 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин – оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов’язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору. Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.
Ірина Желтобрюх також поінформувала, що Верховний Суд у постанові від 25 лютого 2021 року у справі № 580/3469/19 сформулював новий правовий висновок, відповідно до якого строк, протягом якого особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги фіскального органу про сплату єдиного соціального внеску, становить три місяці з дня отримання платником рішення органу доходів і зборів вищого рівня, прийнятого за наслідками розгляду відповідної скарги.
