Таку думку висловив заступник Голови Верховного Суду, голова Касаційного господарського суду у складі ВС Богдан Львов 3 березня 2021 року під час круглого столу «Актуальні питання застосування законодавства та судова практика у сфері захисту економічної конкуренції, державної допомоги суб’єктам господарювання і заходів торговельного захисту». Захід організований Національною школою суддів України спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку у співпраці з Міжнародною організацією права розвитку в Україні в рамках реалізації проєкту «Тренінг з питань конкуренції та державної допомоги».
Богдан Львов відкрив засідання круглого столу доповіддю«Судова практика Верховного Суду у спорах, пов’язаних із антимонопольним та конкурентним законодавством», навів статистичні дані про кількість справ щодо оскарження рішень АМКУ і розповів про застосування процесуальних фільтрів.
Як зазначив очільник КГС ВС, протягом трьох років справи, які розглядаються Верховним Судом у касаційному порядку за участю Антимонопольного комітету України, коливаються в таких межах: у 2018 році була 251 справа, з них 193 – справи, пов’язані з оскарженням рішень АМКУ, у 2019 році – 269 справ, із них – 195 справ, пов’язаних з оскарженням рішень АМКУ. У 2020 році ця цифра становила 244 справи, з них 178 – щодо оскарження рішень АМКУ. Невелике зменшення кількості справ, на думку Богдана Львова, пов’язане із запровадженням у процесуальне законодавство касаційних фільтрів: «Касаційні фільтри, які перешкоджають безпідставному потраплянню справ у касаційну інстанцію, вже працюють. У 2020 році з 244 справ було закрито провадження через непроходження процесуальних фільтрів у 21 справі за участю АМКУ, тобто майже 10 % справ, які надходили, процесуальні фільтри не подолали».
Що ж до процесуальних фільтрів і подібності правовідносин у розумінні положень ГПК України, то в цьому випадку засоби «подолання» процесуальних фільтрів визначає ч. 2 ст. 287 ГПК України. Зокрема, коли судове рішення не відповідає практиці Верховного Суду, коли є необхідність відступити від попередньої правової позиції ВС і коли правовий висновок ВС у подібних правовідносинах відсутній. Додаткова підстава касаційного оскарження – це порушення норм матеріального і процесуального права.
Богдан Львов звернув увагу, що більшість судових рішень у справах за участю органів АМКУ залежить від встановлених фактичних обставин справи першою та другою судовими інстанціями.
Голова КГС ВС також наголосив, що підготовка касаційної скарги потребує максимальної уваги, оскільки порушення норм матеріального і процесуального права без апелювання до правових позицій ВС не є підставою для прийняття справи до розгляду ВС. Кожна скарга заслуговує на увагу, якщо вона обґрунтована.
