Стратегічні пріоритети розвитку судової системи України, інституційну взаємодію, європейські стандарти правосуддя та ключові виклики на шляху судової реформи й європейської інтеграції України обговорили під час міжнародної конференції «Органи суддівського врядування: стратегія діяльності та інституційне лідерство в умовах євроінтеграції та судової реформи в Україні».

Спільний захід Вищої ради правосуддя та Ради правосуддя Королівства Нідерландів відбувся в Києві 12 жовтня 2026 року й об’єднав представників органів суддівського врядування, судової влади, інституцій сектору юстиції, міжнародних партнерів і громадянського суспільства.

Вітаючи учасників конференції, Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик наголосив, що Стратегія діяльності Вищої ради правосуддя на 2026–2030 роки ґрунтується на українському досвіді та практиках міжнародних партнерів, зокрема Ради правосуддя Нідерландів. Важливу роль у її розробленні відіграла саме співпраця з нідерландськими колегами та фахівцями, залученими до роботи над документом.

За словами Голови ВРП, Стратегія має бути не формальним документом, а практичним планом дій із визначеними завданнями та строками їх виконання. Вона враховує рекомендації Європейської Комісії та заходи, передбачені Дорожньою картою з питань верховенства права.

«Стратегія — це динамічний документ, який може змінюватися з огляду на обставини та ситуацію, що складається в країні й судовій владі», — зазначив Григорій Усик.

Про ключову роль незалежного й ефективного правосуддя для захисту прав людини, відновлення України та її європейської інтеграції йшлося у вітальному слові Керівника Офісу Президента України Кирила Буданова. Він звернув увагу на те, що повномасштабна війна створює додаткові виклики для судової системи, водночас посилює потребу в її стабільній та ефективній роботі.

«Здатність державних інституцій до спільної роботи задля втілення реальних змін на практиці, забезпечення інституційної стабільності та зміцнення довіри суспільства визначатиме подальший прогрес України. Надійна, орієнтована на реформу Україна є ключовим партнером для Європейського Союзу», — сказав Кирило Буданов.

Важливість ухвалення Стратегії ВРП для розвитку судової системи та європейської інтеграції України відзначив Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук. Він наголосив, що документ виходить за межі планування діяльності одного органу, адже визначає бачення розвитку всієї системи правосуддя. За його словами, лідерство органів суддівського врядування передбачає відповідальність за систему загалом, готовність до змін і послідовність стратегічного курсу незалежно від зміни складу органів.

Голова Ради правосуддя Королівства Нідерландів Хенк Навес наголосив на важливості міжнародного партнерства, яке має забезпечувати конкретні практичні результати. Він запевнив у готовності міжнародних партнерів і надалі підтримувати Україну на шляху зміцнення незалежності судової влади та утвердження верховенства права, ділитися знаннями й надавати практичну допомогу.

Хенк Навес підкреслив, що підтримка України є інвестицією в майбутнє всієї Європи. Україну та Нідерланди об’єднують спільні прагнення до свободи, справедливості, безпеки й верховенства права, а сильна судова влада є запорукою захисту демократії.

«Партнерство має перетворитися з гарних слів на реальні зміни, які служитимуть людям і зміцнюватимуть суспільство, у центрі якого стоїть справедливість», — зазначив Хенк Навес.

Вітальну частину конференції модерувала заступниця Голови Вищої ради правосуддя Оксана Кваша.

Конференція відбулася у форматі трьох тематичних сесій.

Україна на шляху до членства в ЄС: стратегічна роль судової системи

Під час першої сесії «Від судової реформи до членства в ЄС: судова система України в європейській перспективі», яку модерувала начальниця управління суддівської кар’єри, дисциплінарної відповідальності, незалежності суддів секретаріату Вищої ради правосуддя Юлія Лукасевич, учасники зосередилися на європейській перспективі розвитку судової системи України та ролі судової реформи в процесі європейської інтеграції.

Голова Ради правосуддя Королівства Нідерландів Хенк Навес зазначив, що стратегія надає судовій системі довгострокову перспективу, забезпечує інституційну стабільність і наступність, особливо в періоди змін. Її реалізація потребує послідовних зусиль, дисципліни та сміливості у визначенні реалістичних пріоритетів.

За його словами, сильна судова влада захищає демократію, а взаємодія між гілками влади має ґрунтуватися на повазі до незалежності та відповідальності кожної з них. Він наголосив на важливості послідовного й рішучого утвердження верховенства права та запевнив у подальшій підтримці України.

Керівник відділу «Належне управління і верховенство права» Представництва ЄС в Україні Асьєр Сантільян Лузурьяга наголосив, що єдиної європейської моделі суддівського врядування не існує. Тому завдання України — не копіювати досвід інших держав, а адаптувати власну систему до європейських стандартів, зберігаючи інституційну ідентичність і враховуючи виклики війни. Водночас незмінними мають залишатися ключові принципи: верховенство права, незалежність і неупередженість суддів, підзвітність та доступ до правосуддя.

Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик у виступі окреслив ключові стратегічні завдання ВРП, актуальні виклики судової системи та напрями вдосконалення суддівського врядування.

Серед основних стратегічних напрямів він виокремив забезпечення незалежності та підзвітності судової влади, доступності й ефективності правосуддя, формування професійного та доброчесного суддівського корпусу, а також розвиток комунікації та співпраці з державними органами, громадянським суспільством і міжнародними партнерами.

Подолання кадрового дефіциту та вдосконалення конкурсних процедур

Одним із найгостріших викликів для судової системи залишається нестача суддів. Дорожня карта з питань верховенства права передбачає, що в четвертому кварталі 2026 року має бути заповнено не менше 70% штатних посад суддів місцевих та апеляційних судів.

За словами Голови ВРП, кадровий дефіцит тривалий час залишається значним — близько 2000 вакантних посад суддів. Це створює надмірне навантаження, призводить до професійного виснаження суддів, ускладнює дотримання розумних строків розгляду справ і може негативно позначатися на якості судових рішень.

У цьому контексті Григорій Усик наголосив на необхідності перегляду конкурсних процедур на зайняття вакантних посад суддів. На його думку, окремі етапи конкурсів потребують перегляду з погляду їх доцільності, тривалості та використання людських і фінансових ресурсів.

Зокрема, він звернув увагу на необхідність переглянути доцільність тесту на знання історії української державності для оцінювання професійної компетентності кандидата, а також удосконалити на законодавчому рівні підхід до оцінювання когнітивних здібностей. За його словами, на відповідному етапі конкурсів участь припиняє понад третина кандидатів.

Окремого обговорення, на переконання Голови ВРП, потребує можливість кандидатів брати участь у конкурсах одночасно в різних юрисдикціях, оскільки це може призвести до надмірної конкуренції в одній юрисдикції, тоді, як в іншій залишиться недостатня кількість кандидатів для заповнення вакантних посад.

ВРП вважає за необхідне спільно з ВККСУ та законодавцями опрацювати можливі зміни до законодавства, щоб зробити конкурсні процедури більш ефективнішими й забезпечити добір професійних та доброчесних суддів.

Інституційна незалежність і безперервність роботи органів суддівського врядування

Ще одним стратегічним завданням Григорій Усик назвав посилення інституційної спроможності органів суддівського врядування та самоврядування, забезпечення їхньої незалежності й безперервності функціонування.

Він звернув увагу на необхідність удосконалення розподілу повноважень між органами суддівського врядування та оптимізації процедур, які іноді дублюються.

Голова ВРП також наголосив на забезпечені інституційної безперервності Ради. За його словами, одночасне завершення повноважень значної кількості членів конституційного органу може істотно ускладнити його роботу.

У зв’язку з цим він висловив позицію щодо доцільності передбачити в перспективі шестирічний строк повноважень членів ВРП. На його думку, це дало б змогу забезпечити достатній час для реалізації стратегічних завдань і сприяло б стабільності роботи органу незалежно від зміни політичних обставин.

Григорій Усик підкреслив, що йдеться про перспективні зміни, спрямовані на забезпечення інституційної незалежності та ефективності роботи Ради, а не про продовження повноважень її чинного складу.

Оптимізація судової мережі та цифрова трансформація

Серед напрямів стратегічного розвитку Голова ВРП виокремив оптимізацію мережі місцевих загальних судів. Вона, за його словами, має відбуватися комплексно, з урахуванням демографічних змін, навантаження на суддів і працівників апаратів судів, а також наявних фінансових і технічних ресурсів.

Оновлення мережі судів дасть змогу точніше визначити необхідну кількість суддів, забезпечити рівномірний розподіл навантаження, поліпшити доступ громадян до правосуддя та сприяти дотриманню розумних строків розгляду справ.

Важливою передумовою цих змін Григорій Усик назвав цифровізацію. Розвиток цифрових технологій має підвищити доступність, ефективність і прозорість правосуддя, а також посилити стійкість судової системи в умовах війни та обмежених ресурсів.

Захист незалежності суддів і вдосконалення законодавства

Окрему увагу Голова ВРП приділив питанням захисту суддів від втручання в їхню діяльність. Він зауважив, що чинний обов’язок суддів повідомляти про втручання протягом п’яти днів після того, як їм стало про нього відомо, потребує перегляду.

На практиці, за його словами, значна частина таких повідомлень надходить унаслідок законодавчо встановленого обов’язку, а не через обставини, які потребують реагування ВРП. Це може спонукати суддів подавати формальні повідомлення, щоб уникнути ризику дисциплінарної відповідальності.

Водночас наявні механізми реагування на втручання в незалежність суддів при здійсненні правосуддя, зокрема взаємодія з органами прокуратури та правопорядку, потребують удосконалення.

Від реакції на кризи — до системної комунікації із суспільством

Завершуючи виступ, Григорій Усик наголосив на значенні комунікації для зміцнення авторитету судової влади та суспільної довіри до неї.

Він відзначив конструктивну співпрацю ВРП із законодавчою та виконавчою гілками влади, водночас зауваживши, що комунікацію з громадянським суспільством необхідно активізувати. Громадяни мають отримувати оперативну, професійну та доступну інформацію про роботу судів безпосередньо від представників судової влади.

За словами Голови ВРП, окремі резонансні справи або некоректна поведінка працівників суду можуть впливати на сприйняття всієї судової системи. Особливого значення набуває робота суддів-спікерів, здатних своєчасно та фахово роз’яснювати суспільству питання, що становлять значний суспільний інтерес.

Він також звернув увагу на необхідність ширшого використання різних комунікаційних майданчиків і форматів, зокрема телевізійних проєктів, для інформування про роботу судової влади.

Григорій Усик нагадав, що 31 липня 2026 року Вища рада правосуддя затвердила Комунікаційну стратегію на 2026–2029 роки. Документ передбачає перехід від переважно реактивної комунікації, коли орган реагує на негативні події чи інформаційні запити, до системної та проактивної роботи — завчасного інформування суспільства й попередження комунікаційних криз.

Стратегічні пріоритети та інституційна взаємодія

Під час тематичної панелі «Стратегічні пріоритети та інституційна взаємодія: простір для діалогу» учасники обговорили узгоджений розвиток судової влади, стратегічне партнерство між інституціями сектору юстиції, європейські стандарти правосуддя, інституційну спроможність судової системи та роль суддівського самоврядування.

Модератор панелі, член Вищої ради правосуддя Олексій Мельник зазначив, що система покращується тоді, коли стратегічні цілі перетворюються на конкретні ресурси, рішення й управлінські дії, а зрештою — на результат для кожного громадянина, який звертається до суду.

Заступниця Голови Вищої ради правосуддя Оксана Кваша зосередилася на стратегічних пріоритетах ВРП, координації з органами системи правосуддя та забезпеченні системності реформ. Вона представила Стратегію діяльності ВРП до 2030 року.

«Стратегія — це мистецтво бачити можливість там, де до цього бачили лише перешкоди. Це мистецтво передбачати виклики, знаходити рішення і те, що сьогодні здається неможливим, перетворювати на реальну перспективу», — зазначила Оксана Кваша.

Вона зазначила, що Стратегія охоплює наступні розділи: покращення доступу до правосуддя, визначене пріоритетним; формування доброчесного та високопрофесійного суддівського корпусу; формування культури доброчесності; забезпечення добробуту суддів; забезпечення незалежності та підзвітності судової влади; перехідне правосуддя; міжінституційну взаємодію; європейську інтеграцію та міжнародне співробітництво. Окремо документ передбачає напрями цифровізації правосуддя та комунікаційної політики.

Оксана Кваша наголосила, що в центрі всіх реформ та інституційних змін має залишатися людина:

«За всіма нашими реформами, стратегіями, інституційними змінами, дорожніми картами врешті-решт стоїть проста людина — громадянин України, права якого порушено. Саме доступ до правосуддя формує довіру до судової системи та до держави загалом. Саме через просту людину, яка за захистом порушеного права звертається до суду, буде вимірюватися успішність реалізації нашої стратегії».

Вона також повідомила, що наразі Вища рада правосуддя працює над планом заходів із реалізації Стратегії.

Заступниця міністра юстиції України Людмила Кравченко порушила питання стратегічного партнерства між інституціями сектору юстиції задля забезпечення належного та ефективного правосуддя.

«Стратегічне партнерство між органами виконавчої та судової влади — це тонкий баланс, який має ґрунтуватися на принципах невтручання в діяльність одне одного, а водночас взаємодопомоги та спільного пошуку найкращих рішень. Мета такої взаємодії — досягти результату, за якого громадяни та бізнес довірятимуть судовій владі й органам виконавчої влади», — зазначила Людмила Кравченко.

Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко звернув увагу на роль Верховного Суду у забезпеченні та утвердженні європейських стандартів правосуддя.

Він наголосив, що українській судовій системі є чим пишатися, судді та працівники судів щоденно підтверджують відданість верховенству права, забезпечуючи роботу судів в умовах воєнного стану.

Голова Державної судової адміністрації України Максим Пампура представив бачення інституційної спроможності судової системи, зокрема кадрових, фінансових та інфраструктурних передумов реалізації Стратегії, цифровізації й ефективного управління ресурсами.

Голова Ради суддів України Віталій Саліхов акцентував на ролі суддівського самоврядування в забезпеченні інституційної спроможності та незалежності судової влади, балансі незалежності й підзвітності та участі суддів у стратегічному розвитку системи правосуддя.

Від стратегії до практичної реалізації

Під час наступної тематичної сесії «Реалізація стратегії через призму ключових викликів: український та міжнародний досвід» учасники обговорили практичні аспекти судової реформи, кадрове забезпечення судової системи, незалежність і доброчесність суддів, суспільну довіру до правосуддя та необхідність системних законодавчих змін.

Орієнтири ефективної реалізації стратегічних документів і європейський досвід представила очільниця українсько-нідерландського проєкту «Зміцнення та просування судової реформи», старша суддя суду м. Амстердама Естер де Рой.

Вона привітала Вищу раду правосуддя з ухваленням Стратегії та зазначила, що цей результат став можливим завдяки багаторічній спільній роботі представників судових систем України й Нідерландів.

Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Андрій Пасічник порушив питання кадрового дефіциту суддів, кар’єрного їх просування, професійної компетентності та доброчесності.

Член Вищої ради правосуддя Алла Котелевець зазначила, що одним зі стратегічних напрямів поліпшення доступу до правосуддя є подальше впровадження Правил організації ефективного судочинства. Вони мають стати основою для формування прозорих, передбачуваних та узгоджених підходів до здійснення правосуддя в судах, сприяти ефективності судового розгляду справ, підвищенню авторитету правосуддя та довіри громадян до судової влади.

Член ВРП Максим Сав’юк зосередився на питаннях незалежності, доброчесності та довіри до правосуддя.

«Ми маємо прагнути до того рівня, коли судовий корпус, його рішення і сама посада судді викликатимуть довіру і повагу. До 2030 року ми маємо зробити значний крок уперед, щоб ця довіра все більше з’являлася в людей. Ми говоримо не лише про суддівський корпус, а й про саму Вищу раду правосуддя, оскільки ВРП є флагманом і члени Ради повинні починати реформування з себе», — сказав Максим Сав’юк.

Операційна директорка ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» Олександра Егерт зазначила, що Стратегія діяльності ВРП є особливо важливою з огляду на відсутність єдиної стратегії розвитку судової влади в Україні.

Вона також наголосила на важливості розділу «Комунікація» в документі.

«Відсутність достатньої і належної комунікації судової влади іноді створює вакуум, який формується неофіційними джерелами та емоціями. Тому ми щиро раді, що є стратегія і що в ній є розділ “Комунікація”», — наголосила Олександра Егерт.

Модерувала сесію старша суддя, керівниця напряму стратегії Ради правосуддя Королівства Нідерландів Жаннетт Верспуї.

За результатами обговорень учасники конференції наголосили на важливості узгоджених дій усіх інституцій судової системи, послідовної реалізації стратегічних пріоритетів та зміцнення інституційної спроможності судової влади як необхідних умов успішного проведення судової реформи й подальшої європейської інтеграції України.

* * *

У заході також взяли участь представники Конституційного Суду України, Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, Ради суддів України.

Від ВРП у конференція взяли участь також Юлія Бокова, Тетяна Бондаренко, Сергій Бурлаков, Олександр Житний, Олег Кандзюба, Олена Ковбій, Дмитро Круподеря, Віталій Махінчук, Ольга Попікова, Олександр Сасевич, Тетяна Спірідонова, а також представники секретаріату ВРП — заступник начальника управління — завідувач відділу нормативно-правової роботи та підготовки проектів консультативних висновків Олександра Причко, начальник відділу міжнародного співробітництва та взаємодії з органами державної влади Владислав Гуртенко, начальник відділу комунікаційної діяльності Богдана Лукомська-Кабанова, начальник відділу забезпечення діяльності керівництва Вищої ради правосуддя Ганна Осіпова.

У складі міжнародної делегації також були Посол Королівства Нідерландів в Україні Рулоф ван Ейс, перший секретар з питань підзвітності Посольства Королівства Нідерландів в Україні Сідні Кембл, перший секретар з питань ЄС Посольства Королівства Нідерландів в Україні Томас Кенігс, Головна радниця з міжнародного співробітництва Ради правосуддя Королівства Нідерландів Ліке Костерс.