Рада суддів України під час засідання, що відбулося в Києві 25 вересня 2026 року, затвердила Положення про організаційне забезпечення участі присяжних у здійсненні правосуддя (далі –Положення про присяжних).
Доповідачем у питанні "Про затвердження Положення про організаційне забезпечення участі присяжних у здійсненні правосуддя" виступала членкиня Ради суддів України, суддя Нововоронцовського районного суду Херсонської області Віра Олійник.
Віра Олійник зазначила, що розробка положення про присяжних здійснювалося робочою групою при Раді суддів України, до якої увійшли члени Ради, судді місцевих та апеляційних судів, Верховного Суду та Вищого антикорупційного суду, власне судді, які безпосередньо в судових процесах "працюють" з присяжними: суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, членкиня РСУ Ірина Литвиненко, суддя Вищого антикорупційного суду, д.ю.н. професор Олексій Кравчук, суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Сніжана Анапріюк, суддя Нововоронцовського районного суду Херсонської області Вячеслав Каневський, суддя Чемеровецького районного суду Хмельницької області Вадим Кулебякін, суддя Шевченківського районного суду міста Харкова Євген Невеніцин, суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Андрій Подзіров, суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Артем Стеценко, суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Ольга Чайкіна, а також самі присяжні.
Віра Олійник - членкиня Ради суддів України, суддя Нововронцовського суду Херсонської області, керівнця РГ з розробки Положенняпро організаційне забезпечення участі присяжних у здійсненні правосуддя
"Головним завданням робочої групи було системне узагальнення сотень пропозицій і зауважень, що надходили з судів з усієї України, та створення дієвого механізму, який би розв'язав щоденні організаційні проблеми судочинства, не порушуючи при цьому меж компетенції органів судового самоврядування", - підкреслила Віра Олійник.
Зі слів керівниці робочої групи, розробляючи Положення, члени робочої групи суворо дотримувалася принципу: підзаконний акт не може змінювати чи доповнювати процесуальні кодекси (ЦПК, КПК) чи закони України. Тому низка прогресивних пропозицій, які вимагають внесення змін до законодавства, були виділені в окремий блок і не увійшли до остаточного тексту Положення.
Отже,Положення розроблено відповідно до вимог статей 124, 127 Конституції України, Закону України "Про судоустрій і статус судді", Цивільного процесуального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших нормативно-правових актів, які регулюють організацію роботи з присяжними.
Метою цього Положення є визначення єдиних організаційних засад забезпечення участі присяжних у здійсненні правосуддя, організації їх залучення до розгляду судових справ, взаємодії суду з органами місцевого самоврядування, територіальними управліннями Державної судової адміністрації України, роботодавцями особи, яка виконує обов’язки присяжного, та іншими суб’єктами в межах визначених законом повноважень, а також забезпечення належних організаційних умов для виконання присяжними покладених на них законом обов’язків.
Положення визначає організаційні засади забезпечення участі присяжних у здійсненні правосуддя та не встановлює правового статусу присяжних, їхніх прав та обов’язків, підстав та порядку притягнення до відповідальності, розміру і порядку виплати винагороди та відшкодування витрат, якщо такі питання врегульовані законом або належать до компетенції інших уповноважених органів. Положення не змінює та не доповнює процесуальний порядок розгляду цивільних справ і кримінальних проваджень за участю присяжних, визначений відповідним процесуальним законом.
Ірина Литвиненко - членкиня РСУ, суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, учасниця РГ з розробки Положенняпро організаційне забезпечення участі присяжних у здійсненні правосуддя
Організація роботи з присяжними ґрунтується на засадах законності, поваги до конституційної ролі присяжних, добровільності включення особи до списку присяжних, обов’язковому дотриманні присяжними принципів незалежності та неупередженості, недопустимості незаконного впливу на присяжних, рівності громадян у здійсненні правосуддя, прозорості організаційних процедур, захисту персональних даних, своєчасності виклику та обов'язковості з'явлення присяжного до суду, належної комунікації між усіма суб’єктами організації роботи з присяжними.
Нагадаємо: введення інституту присяжних в Україні закріплене на конституційному рівні для забезпечення участі народу у здійсненні правосуддя. Зокрема, Конституція України статтею 124 гарантує, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних. Сучасний етап розвитку цього інституту розпочався після судової реформи 2012 року (коли присяжні замінили народних засідателів) та подальших змін до Конституції у 2016 році. У грудні 2024 року Верховна Рада України прийняла за основу законопроєкти, спрямовані на подальше вдосконалення та створення повноцінного суду присяжних.
Допоки ж, рішенням РСУ №40 від 25.09.2026 року затверджено Положення про організаційне забезпечення участі присяжних у здійсненні правосуддя, а саме Положення надіслане в місцеві загальні суди для використання в роботі.
Трансляцію засідання можна переглянути тут
