Незалежність судової влади, надмірна тривалість судових проваджень, перегляд справ національним Верховним Судом після ухвалення рішення Європейським судом з прав людини у світлі виконання рішень ЄСПЛ щодо України – ці теми обговорили представники Верховного Суду з учасниками делегації Секретаріату Ради Європи на чолі з Директором з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права РЄ Клер Ові.
У межах зустрічі сторони зосередилися на обговоренні системних проблем, об’єднаних у групах справ:
- «Меріт / Світлана Науменко проти України» (надмірна тривалість розгляду справ у судах);
- «Денісов / Головчук проти України» (незалежність судової влади);
- «Алахвердян проти України» (поновлення та повторний розгляд справ після рішення ЄСПЛ);
- «Ігнатов / Корнейкова проти України» (умови тримання під вартою, які не відповідають конвенційним вимогам).
Заступник Голови Верховного Суду Олександр Мамалуй подякував Раді Європи та її інституціям за сталу підтримку України у зміцненні верховенства права, захисті прав людини й забезпеченні незалежності судової влади як умови справедливого судочинства в часи повномасштабної війни, розв’язаної росією. «Ми всі розуміємо, що під час війни деякі права людини обмежуються в законний спосіб, що передбачено в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Водночас особливо важливо, щоб у такий складний період ми не допускали незаконного обмеження, а тим паче порушення прав людини. У цьому контексті для нашої держави надзвичайно цінною є практика ЄСПЛ і діяльність РЄ», – акцентував Олександр Мамалуй.
Для України, за його словами, виконання рішень ЄСПЛ – не просто міжнародний обов'язок, а критичний компонент євроінтеграції, зокрема в межах переговорного розділу 23 «Судова влада та основоположні права».
Серед причин, які призводять до констатації ЄСПЛ порушень українськими судами конвенційних норм при розгляді справ, заступник Голови ВС назвав кадровий голод у судах і тривалі процедури конкурсних відборів на заповнення вакантних посад судів. Неабияким викликом є і повномасштабна російська збройна агресія, внаслідок якої значна частина судів знищена / пошкоджена, ускладнено судові процеси через безпекові загрози, застосовано процедури відрядження суддів із судів, розташованих на тимчасово окупованих територіях, що також підвищує навантаження на національні суди.
Клер Ові зазначила, що досвід і досягнення України переконливо демонструють: попри труднощі судова система України працює, національні суди розглядають справи, а впровадження реформ триває. І Верховний Суд як найвищий суд у національній системі судоустрою відіграє ключову роль у виконанні рішень ЄСПЛ щодо України. Директор з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права РЄ зауважила про готовність надання підтримки в пошуку кроків для усунення систематичних проблем, констатованих ЄСПЛ щодо України, зокрема в напрямах заповнення суддівських вакансій, оптимізації навантаження на суди, впровадження цифрових інструментів та ШІ-технологій у судові процеси.
На проблеми, які виникають саме в кримінальній юрисдикції і впливають на тривалість розгляду проваджень, звернула увагу заступник голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Наталія Антонюк. Перша проблема – це зловживання процесуальними правами, особливо у провадженнях щодо корупційних злочинів. Цей сегмент потребує регулювання на законодавчому рівні, яке б дало змогу мінімізувати можливості зловживання процесуальними правами сторонами у справі.
Як про один зі шляхів оптимізації строків розгляду справ Наталія Антонюк зазначила й про можливість касаційного розгляду певних справ у порядку письмового провадження без явки учасників, у тому числі в кримінальній юрисдикції. Доповідачка нагадала, що касаційна інстанція – це суд права, а не факту, тож у багатьох випадках суду касаційної інстанції для ухвалення рішення достатньо документів, які є в матеріалах провадження. У межах Дорожньої карти з питань верховенства права вже запропоновано відповідні зміни до КПК України.
Голова Касаційного адміністративного суду у складі ВС Ігор Дашутін поділився практикою застосування письмового провадження в адміністративному процесі. Він зауважив, що зазвичай у справах достатньо матеріалів, щоб вирішити їх по суті в письмовому провадженні, тож такий формат є оптимальним.
Продовжуючи, голова КАС ВС розповів про ініціативу зменшення кількості суддів у колегіях з п’яти до трьох осіб у справах, які КАС ВС розглядає як суд першої інстанції. На його думку, така зміна спростить організацію розгляду справ і скоротить строки їх розгляду.
Голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Лариса Рогач акцентувала, що війна – це не причина знижувати стандарти судочинства, тож господарські суди продовжують розглядати справи, зокрема за допомогою систем відеоконференцзв’язку, дистанційних слухань, електронних кабінетів тощо. Водночас це не означає, що проблематика надмірної тривалості проваджень вирішена, тож Верховний Суд не лишається осторонь застосування заходів як індивідуального, так і загального характеру для усунення вад, констатованих ЄСПЛ, наприклад, у справі «Фесенко проти України». Зокрема, судова палата для розгляду справ про банкрутство КГС ВС почала застосовувати поняття «мертві / покинуті справи», що дає можливість закрити справи, розгляд яких триває понад півтора десятка років і які, вочевидь, уже не становлять інтересу для сторін і не мають ефекту для економіки країни.
Загалом Верховний Суд працює над розробленням і вжиттям заходів для дотримання розумних строків розгляду справ, які можна реалізувати за допомогою вже наявних інструментів, без внесення змін до законодавства.
Керівник відділу Департаменту з питань виконання рішень ЄСПЛ Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Павло Пушкар запропонував обговорити потенційну експертну співпрацю між РЄ, Верховним Судом і Вищою радою правосуддя в частині гармонізації практики ВРП і ВС у справах, які стосуються дисциплінарної відповідальності суддів. Це питання перебуває також у фокусі Європейської комісії щодо євроінтеграції України.
У цьому контексті учасники звернули увагу на продовження роботи над законопроєктом щодо вдосконалення дисциплінарних та інших процедур стосовно суддів з урахуванням, серед іншого, висновків Венеційської комісії та необхідність чіткого визначення меж повноважень ВРП і Верховного Суду в розгляді справ щодо притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
Сторони узгодили доцільність розроблення Радою Європи методологічних рекомендацій / узагальнень практики Комітету міністрів РЄ щодо повторного розгляду або поновлення проваджень у національних судах після ухвалення рішення ЄСПЛ відповідно до вимог restitutio in integrum та проведення повторних досліджень, щоб побачити динаміку тривалості розгляду справ порівняно з 2021 роком.
У зустрічі також узяли участь голова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Марина Червинська, т. в. о. керівника Апарату Верховного Суду Расім Бабанли, керівник секції Департаменту з питань виконання рішень ЄСПЛ Кетеван Цхомелідзе, юрист Департаменту Божена Маланчук і спеціалістка проєкту РЄ «Підтримка України у впровадженні стандартів Ради Європи щодо судової влади» Ольга Байбородова.
