Хмельницький апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу прокурора та посилив покарання обвинуваченому за умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю. Замість 15 років позбавлення волі, призначених судом першої інстанції, апеляційний суд ухвалив призначити йому довічне ув’язнення.
Як встановив суд, увечері 2 серпня 2025 року в селищі Понінка Шепетівського району під час спільного вживання алкоголю між чоловіками віком 26 та 65 років виник конфлікт. Молодший завдав старшому численних ударів руками та ногами, відрізав розкладним ножем вухо та залишив його обабіч дороги. Невдовзі він повернувся й, схопивши потерпілого за одяг, із силою кинув його на асфальт. Від отриманих травм чоловік помер на місці.
За умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю особою, яка раніше вчинила умисне вбивство (п.п. 4, 13 ч. 2 ст. 115 КК України), Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області призначив обвинуваченому остаточне покарання у виді 15 років позбавлення волі. На користь потерпілої стягнув з нього 700 000 грн моральної шкоди.
Вирок оскаржив прокурор. В апеляційній скарзі він просив призначити довічне позбавлення волі. Указав, що призначене місцевим судом покарання не відповідає тяжкості злочину та особі обвинуваченого через м’якість.
Апеляційний суд погодився з доводами апеляційної скарги. Колегія суддів зазначила, що місцевий суд не врахував особливої тяжкості злочину, спосіб його вчинення, характер і кількість завданих потерпілому тілесних ушкоджень, а також незворотні наслідки у вигляді смерті людини. На переконання суду, обставини справи свідчать про виняткову суспільну небезпечність як діяння, так і особи обвинуваченого.
Обираючи вид і міру покарання, апеляційний суд врахував, зокрема, що обвинувачений, попри молодий вік, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, у тому числі за умисне вбивство, негативно характеризувався під час відбування покарання, а нове особливо тяжке кримінальне правопорушення вчинив через сім місяців після умовно-дострокового звільнення.
До засудження він не працював, зловживав алкоголем, епізодично вживав психоактивні речовини, мав постійне місце проживання та соціальні зв’язки, водночас підтримував контакти з особами з антисоціальною поведінкою та кримінальним минулим.
Апеляційний суд також врахував думку потерпілих, які наполягали на призначенні найсуворішого покарання.
За результатами апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку, що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, і призначила йому довічне позбавлення волі в межах санкції частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України.
«Таке покарання, на думку апеляційного суду, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, а також сприятиме досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом прав та інтересів інших осіб», – йдеться у вироку апеляційного суду.
З повним текстом вироку у справі № 681/1233/25 можна ознайомитися у ЄДРСР.
