Еволюція цивільного процесу відбувається в умовах викликів, яких ніхто не передбачав. Право на справедливий суд у країні, де суди іноді працюють у підвалах, а судді ухвалюють рішення під звуки сирен, – не абстракція, а наша щоденна реальність.
Сьогодні Великій Палаті Верховного Суду доводиться вирішувати питання, на які ще три роки тому не було відповіді ані в доктрині права, ані в усталеній практиці. Процесуальні приписи, створені в мирний час, зіткнулися з воєнною реальністю. І тепер відповіді на ці питання шукають судді.
На цьому акцентував Секретар Великої Палати ВС Сергій Погрібний під час відкриття Міжнародної науково‑практичної конференції «Процесуальне право: тенденції, виклики, трансформація», організованої Навчально-науковим інститутом права Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Конференція охоплювала аналіз розвитку системи правосуддя в забезпеченні права на справедливий суд у світлі євроінтеграції, захисту прав та інтересів суб’єктів економічних відносин під час воєнного стану і в повоєнний період, еволюції цивільного процесуального права в умовах викликів воєнного стану.
Від імені ВП ВС Сергій Погрібний привітав учасників заходу та висловив вдячність ННІП КНУ імені Тараса Шевченка за створення простору для обговорення такої не просто актуальної, а вкрай необхідної тематики.
«Ми рухаємося до членства в Євросоюзі, і цей рух означає не лише зміну законодавчих текстів. Це глобальна зміна праворозуміння, зміна правової культури, зміна того, як суддя мислить, як адвокат аргументує, як сторона сприймає судовий процес. Це глибока внутрішня робота, і академічна спільнота тут незамінна. Право завжди конкретне. І наша наука тоді є живою, коли не забуває про цю конкретність», – резюмував Секретар ВП ВС.
Також до конференції долучилася голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Лариса Рогач. Вона акцентувала, що цього року система господарських судів відзначає 35-річчя та перебуває в унікальній точці розвитку – на перетині кількох потужних трансформацій. Однією з ключових серед них є євроінтеграційний процес, який передбачає наближення законодавства до стандартів ЄС, зокрема утвердження стандартів ефективного судового захисту, рівності сторін, розумних строків розгляду справи та передбачуваності судової практики.
Очільниця КГС ВС також наголосила, що саме господарські суди є тим майданчиком, де перевіряється реальна здатність держави гарантувати захист бізнесу, а це – один із базових критеріїв для інвесторів, міжнародних партнерів та економіки держави в цілому. Водночас в умовах воєнного стану робота господарських судів не зупинялася і триває попри всі виклики, зокрема масовані атаки та зруйновані приміщення судів.
Лариса Рогач сказала про значення цифровізації процесу. За її словами, запровадження Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний суд» та «Відеоконференцзв’язок», змінило підходи до здійснення правосуддя, забезпечивши його безперервність навіть у найскладніший для країни час. Як зазначила спікерка, використання цих інструментів набуло значного поширення: дедалі більше судових засідань проводиться в режимі відеоконференції, а електронна комунікація між судом і учасниками процесу постійно зростає, що підтверджує ефективність таких цифрових рішень у господарському судочинстві.
«Надзвичайно важливо, щоб господарський процес і надалі залишався ефективним інструментом, а не перетворювався на формальну процедуру, що затягує вирішення спору. Саме тому питання зловживання процесуальними правами, тривалості розгляду справ, виконання судових рішень залишаються в центрі нашої уваги», – наголосила Лариса Рогач.
У своєму виступі спікерка зосередила увагу на судовому тлумаченні як ключовому механізмі забезпечення правової визначеності. Ця проблема, зауважила вона, має фундаментальне значення як для теорії права, так і для практики правозастосування, адже безпосередньо пов’язана з довірою до судової влади, стабільністю правового регулювання та передбачуваністю юридичних наслідків. Водночас Лариса Рогач підкреслила, що досягнення абсолютної правової визначеності є неможливим через багатозначність юридичної мови й динамічний розвиток суспільних відносин.
Розкриваючи природу тлумачення, голова КГС ВС зазначила, що право не обмежується текстом закону, бо закон діє саме так, як його «здійснюють», тобто як і наскільки його буде дотримано (право як «закон у дії»). У цьому контексті вона акцентувала, що норму права не слід зводити лише до її словесної форми, оскільки її зміст формується також через тлумачення. Суди, особливо на рівні найвищої інстанції, мають значний рівень дискреції у процесі інтерпретації норм, і така дискреція є настільки широкою, що простягається навіть до тлумачення contra legem. Так, за словами спікерки, ВС сформулював висновок про те, що для досягнення цілей розумного і справедливого тлумачення суд має широкі повноваження, включаючи повноваження тлумачити закон у виключних випадках contra legem, тобто проти букви закону, але відповідно до духу закону або права загалом.
Окрему увагу вона приділила концепції «розумного законодавця», яка є складовою динамічного підходу до тлумачення. За цим підходом суд має орієнтуватися не лише на наміри законодавця, який ухвалив закон в минулому, а й на те, як відповідну норму міг би розуміти уявний розумний законодавець у сучасних умовах. Ця концепція є складовою динамічного підходу до тлумачення норм: тлумачення може з часом змінюватися, адже юридичні приписи не завжди встигають за розвитком суспільних відносин.
Очільниця КГС ВС зауважила, що тлумачення не може бути зведене до формалізованого алгоритму і має здійснюватися комплексно, із застосуванням різних способів інтерпретації. Вона звернула увагу на практику Великої Палати ВС, яка наголошує на необхідності системного підходу до тлумачення законодавства – з урахуванням взаємозв’язку норм, правової природи відносин та розумних цілей правового регулювання.
Ілюструючи ці підходи, Лариса Рогач навела практику об’єднаної палати КГС ВС у справі № 922/3456/23. Суд, застосовуючи телеологічний спосіб тлумачення з урахуванням принципів справедливості та розумності, а також положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дійшов висновку, що санкція, передбачена ч. 3 ст. 228 ЦК України, має виключний характер і може застосовуватися лише за умови дотримання критеріїв пропорційності, визначених практикою ЄСПЛ. Узагальнюючи, голова КГС ВС наголосила, що саме комплексне тлумачення норм права забезпечує не формальну, а змістовну правову визначеність, яка відповідає сучасним вимогам правової держави.
