Питання розвитку інституту неплатоспроможності фізичних осіб та його практичного застосування стали предметом обговорення під час круглого столу «Банкрутство фізичних осіб: актуальні питання теорії та судової практики». У межах заходу, зокрема під час презентації науково-практичного коментаря до кн. 5 Кодексу України з процедур банкрутства, секретар судової палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Олег Васьковський висвітлив ключові виклики правозастосування у цій сфері.
Він наголосив на значущості підготовленого експертами проєкту ЄС «Право-Justice» коментаря як цілісного науково-практичного продукту. Коментар ґрунтується на аналізі практики застосування норм Кодексу, судових рішень, а також практики Верховного Суду. Видання містить коментарі й роз’яснення до всіх положень кн. 5 КУзПБ. Суддя висловив вдячність проєкту ЄС «Право-Justice» та авторам за підготовку цього видання, відзначивши складність і відповідальність роботи над коментуванням норм законодавства. Водночас, на його переконання, вирішальну роль у формуванні підходів відіграє саме судова практика, адже вона наповнює законодавчі положення реальним змістом. Особливу відповідальність у цьому процесі несуть суди першої інстанції, які безпосередньо опрацьовують відповідний матеріал і формують первинні підходи до його тлумачення.
Олег Васьковський акцентував, що інститут неплатоспроможності фізичних осіб є відносно новим для українського законодавства, однак уже демонструє динамічний розвиток і набирає актуальності. За його словами, ця сфера фактично сформувала окремий напрям правового регулювання, який продовжує активно розвиватися та потребує глибшого теоретичного осмислення для належного застосування на практиці.
Спікер звернув увагу на роль ВС, який уже сформував певні орієнтири правозастосування в цій сфері, що визначають напрями розвитку судової практики. Водночас, за його словами, у самій основі правового регулювання закладено певну суперечність, пов’язану з різною природою банкрутства фізичних і юридичних осіб.
Розкриваючи цю тезу, суддя зазначив, що неплатоспроможність фізичних осіб має передусім соціальний характер, тоді як банкрутство юридичних осіб базується на економічному складнику. Таке поєднання різних за своєю природою підходів створює складність у правозастосуванні, оскільки відмежувати на практиці соціальний чинник від економічного виявилося непросто. У цьому контексті постає питання, що саме має переважати — соціальний чи економічний аспект. І це завдання як законодавця, так і судової влади.
Додатковим викликом, за словами Олега Васьковського, є об’єднання в межах одного правового регулювання процедур щодо фізичних осіб – підприємців і осіб, які не здійснюють підприємницької діяльності. Адже банкрутство фізичних осіб – підприємців значною мірою має економічну природу, тоді як неплатоспроможність фізичних осіб – соціальну, що передбачає різні підходи до оцінки боргів, поведінки боржника та механізмів врегулювання відповідних правовідносин.
Значну увагу під час виступу секретар профільної судової палати КГС ВС приділив стадіям процедури неплатоспроможності. Ключовою, за словами судді, є стадія відкриття провадження, оскільки саме на цьому етапі визначаються основні характеристики боржника та перспективи процедури. Наведена статистика свідчить про активне зростання кількості таких справ: станом на 2025 рік їх налічувалося близько 1500, і ця динаміка продовжує зростати.
Не менш важливою є стадія реструктуризації, яка на практиці часто викликає складнощі. Суддя звернув увагу на тенденцію до її формального використання, коли боржники, не маючи активів і доходів, розглядають цю процедуру як спосіб швидкого переходу до списання боргів. У таких випадках особливого значення набуває оцінка реалістичності плану реструктуризації, його обґрунтованості та відповідності фактичному майновому стану боржника.
Олег Васьковський порушив також питання природи боргів та їх впливу на перебіг процедури. Як зазначив суддя, від характеристики заборгованості залежить не лише відкриття провадження, а й оцінка добросовісності боржника. За його словами, особливої уваги потребують випадки, коли борги мають сумнівне або так зване морально невиправдане походження, що ускладнює балансування між правами особи та інтересами кредиторів.
Водночас у практиці виникають ситуації, коли кредитори заявляють свої вимоги вже на пізніх стадіях процедури, зокрема під час виконання плану реструктуризації. Це створює додаткові виклики для суду, який має забезпечити баланс прав усіх учасників провадження. Аналогічно складною є проблематика публічних боргів, передусім перед податковими органами, що потребує чіткого визначення їх правового статусу у процедурі неплатоспроможності.
Окремий аспект стосується участі боржника в розгляді справи. Як зазначив суддя, у сучасних умовах, зокрема внаслідок воєнного стану та вимушеного перебування значної кількості осіб за межами України, постає питання про допустимість розгляду справ без фізичної присутності сторін. Це потребує адаптації процесуальних підходів з урахуванням можливостей дистанційної комунікації та забезпечення доступу до правосуддя.
Підсумовуючи, Олег Васьковський зазначив, що інститут неплатоспроможності фізичних осіб перебуває на етапі становлення, а наявна практика ще не дозволяє зробити остаточні висновки щодо ефективності всіх його механізмів. Водночас уже сьогодні можна говорити про поступове формування якісного правозастосування, у якому визначальну роль відіграє судова практика та взаємодія судів різних інстанцій.
До заходу також долучилися судді ВС у КГС Валерій Картере і В’ячеслав Пєсков, а також начальник відділу аналітичної допомоги суддям управління аналітичної та правової роботи КГС ВС департаменту аналітичної та правової роботи ВС Оксана Загацька.
Круглий стіл організовано за підтримки проєкту ЄС «Право-Justice» у співпраці з юридичним факультетом Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
Фото надали організатори.
