Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 21 березня 2025 року громадянина В. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п’ять років.
Не погодившись із вказаною постановою, адвокат громадянина В. 21 серпня 2025 року звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати як незаконну та необґрунтовану.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, апелянт посилається на те, що її підзахисний був позбавлений подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк через виконання бойових завдань та отримав для ознайомлення відеофайли обставин правопорушення з адміністративної справи лише 08 липня 2025 року.
За змістом частини 2 статті 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та в окремих випадках прокурором. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.
Суд може поновити строк на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, якщо він був пропущений з поважних причин.
Ураховуючи вимоги частини 2 статті 294 КУпАП, останнім днем подання апеляційної скарги на постанову Херсонського міського суду від 21 березня 2025 року, було 31 березня 2025 року.
В своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов’язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов’язки.
Відповідно до вимог статті 129 Конституції України, статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.
Громадянин В. був відсутній при розгляді справи 21 березня 2025 року, хоча був повідомлений про час та місце розгляду справи та безумовно знав про її розгляд, оскільки під час складення протоколу про адміністративне правопорушення надав заяву по отримання судових повідомлень в електронній формі. 19 травня 2025 року скористався своїм правом на отримання правової допомоги, уклавши договір з адвокатом яка, в свою чергу 26 травня 2025 року отримала матеріли адміністративної справи на адресу своєї електронної пошти. За таких обставин, твердження апелянта про необізнаність з матеріалами адміністративної справи є невиправданими. Навіть посилання апелянта на те, що відеофайли обставин адмінправопорушення були отримані 08 липня 2025 року не спростовують невиправданості факту порушення строку подання апеляційної скарги, яка була подана лише 21 серпня 2025 року. Твердження апелянта на участь громадянина В. в бойових діях не впливають на визначення поважності пропущеного строку подання апеляційної скарги, оскільки відповідно до наданих довідок така участь обмежується лютим місяцем 2025 року, тоді як в травні 2025 була укладена угода із захисником, і лише 21 серпня 2025 року подана апеляційна скарга.
Таким чином, викладені доводи щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови не можна вважати поважними причинами, оскільки вони не є об’єктивними і непереборними та не перешкоджали апелянту в межах строку на апеляційне оскарження, після отримання доступу до матеріалів адміністративної справи, звернутись до суду з апеляційною скаргою.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважав, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Справа №766/470/25
