Суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Олена Білоконь поділилася думками про актуальність, переваги та недоліки запровадження адміністративної (позасудової) процедури визнання факту народження на тимчасово окупованій території під час сесії «Реєстрація народжень у контексті тимчасової окупації та воєнних дій» в межах експертного круглого столу «Ризики безгромадянства для мешканців Криму та інших тимчасово окупованих територій України». Також участь у заході взяв перший заступник керівника Апарату – керівник департаменту аналітичної та правової роботи ВС Расім Бабанли.
Олена Білоконь нагадала, що встановлення фактів народження дітей на тимчасово окупованих територіях України (ТОТ) є важливим інструментом забезпечення прав дитини на громадянство, доступ до медичної допомоги, освіти та соціальних гарантій.
Судовий порядок реєстрації фактів народження є вторинним і застосовується в тих випадках, коли факт об’єктивно неможливо встановити в порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Після 2014 року, а особливо з 2022 року, в Україні значно зросла кількість звернень до судів із заявами про встановлення факту народження дітей на ТОТ. Наразі адміністративна процедура реєстрації актів цивільного стану для мешканців ТОТ недоступна, тому люди вимушені використовувати судовий спосіб.
За період із 2022 до 2024 року суди розглянули понад 6 тис. справ про встановлення фактів народження дітей на ТОТ. Найбільша кількість звернень припадає на прифронтові регіони та області, які приймають внутрішньо переміщених осіб.
Розгляд таких справ супроводжується потребою узгодженого застосування норм права. Саме для полегшення роботи судів і забезпечення єдності практики на початку вересня 2025 року Верховний Суд опублікував коментований огляд судової практики щодо встановлення юридичних фактів під час дії воєнного стану, зокрема факту народження на ТОТ (https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KCS_fakt_voen_stan.pdf).
У більшості випадків суди задовольняють заяви про встановлення факту народження на підставі документів, виданих окупаційною владою, застосовуючи концепцію «Намібійських винятків», згідно з якою не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може завдати шкоди правам її мешканців. Зокрема, недійсність не поширюється на документи щодо народження, смерті та шлюбів, невизнання яких може призвести до серйозного обмеження чи позбавлення основних прав осіб, які проживають на цих територіях. Водночас Олена Білоконь зауважила, що суд ухвалює рішення на основі всіх доказів, у тому числі тих, які він може збирати самостійно в порядку окремого провадження. Тож суд ухвалює рішення про задоволення відповідної заяви тільки тоді, коли в нього сформується внутрішнє переконання, що факт народження дитини справді має місце.
Не можна однозначно сказати, що судова процедура встановлення факту народження є надмірно складною. У липні 2022 року були внесені зміни до законодавства, якими передбачено спрощений порядок розгляду заяв про встановлення фактів народження на ТОТ в порядку окремого провадження відповідно до ст. 317 ЦПК України. Такі заяви подаються до будь-якого місцевого суду України, незалежно від місяця проживання заявника, розглядаються судом невідкладно, а ухвалене рішення виконується негайно.
З липня 2022 року до лютого 2023 року встановлення факту народження через суд було безкоштовним. З лютого 2023 року судовий збір становить 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо заява про встановлення факту подана у зв’язку зі збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з ТОТ. При цьому суд завжди готовий враховувати обставини, коли особа не може сплатити збір.
У контексті можливого впровадження адміністративної процедури, зокрема, реєстрації народження на тимчасово окупованій території доповідачка зазначила, що, крім очевидних переваг, такі зміни можуть збільшити ризики, пов'язані з недостатньою перевіркою достовірності документів.
Суди вже реагували на випадки надання матеріалів на підтвердження фактів з ознаками підробки (справи № 596/178/24, № 596/177/24). Без належного контролю та перевірки автентичності актів існує ймовірність підробки або неправильного засвідчення даних, що може негативно вплинути на правовий статус осіб. Тому важливо ретельно обміркувати впровадження такої процедури, щоб забезпечити належний контроль і захист прав громадян.
Захід організований Агентством ООН у справах біженців за підтримки Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим / Офісу Кримської платформи.
