Позивачка у грудні 2022 року звернулася до суду з позовом до Обленерго про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої пожежею.
Суд першої інстанції позов задоволив, стягнувши з відповідача в рахунок відшкодування збитків, заподіяних майну, в розмірі 1 934 912 гривень.
Не погодившись із таким судовим рішенням, відповідач оскаржив його до Рівненського апеляційного суду. Просив скасувати оскаржуване рішення й ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі відповідач вказав, що Акт про пожежу, складений державним інспектором ДСНС, місцевий суд прийняв як доказ помилково, оскільки в ньому вказується на ймовірність причини пожежі з вини відповідача. А докази, які б дозволили встановити без припущень, що виникнення пожежі відбулося через коротке замикання струмонесучих елементів електричного лічильника, який перебуває на балансі Обленерго, суду не надано.
Зважаючи на позиції сторін, Рівненський апеляційний суд своєю ухвалою задовольнив клопотання відповідача про призначення комплексної пожежно-технічної та електротехнічної експертизи, виконання якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Згодом експертна установа повідомила суд про неможливість виконання експертизи.
Цивільні відносини в Україні регулюються Конституцією України, актами цивільного законодавства, іншими Законами України, а також договорами.
У матеріалах справи міститься договір «Про користування електричною енергією споживачем у житловому будинку», укладений між споживачкою — позивачкою у справі — і Обленерго. Відповідно до п. 23 договору, енергопостачальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну споживачеві або його майну в розмірі і порядку, визначеному законодавством.
З дослідженого судом Акту про пожежу від 27 липня 2022 року, вбачається, що пожежею знищено покрівлю житлового будинку, перекриття, коридор, гардероб, електролічильник, ванну кімнату, і кухню з усіма побутовими приладами, житлову кімнату, перекриття площею 50 м.кв, речі домашнього вжитку, 3 металопластикові вікна. Пожежею пошкоджені й інші житлові кімнати й побутові речі.
Причина пожежі — коротке замикання струмонесучих елементів електричного лічильника.
Згідно з висновками експертів за результатами проведених судової товарознавчої експертизи та судової будівельно-технічної експертизи, розмір матеріальної шкоди, яка заподіяна позивачці пожежею, з урахуванням зносу конструктивів, становить 1 934 912 гривень.
Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до частин першої-другої статті 1166 цього Кодексу, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
У правовідносинах з відшкодування шкоди діє презумпція заподіювача шкоди.
Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов’язок доведення відсутності вини у завданні шкоди (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 27 грудня 2019 року у справі № 686/11256/16-ц).
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, місцевий суд обґрунтовано виходив з того, що відповідач - Обленерго - у встановленому законом порядку не спростував, що пожежа, яка сталася в житловому будинку позивачки, виникла не з його вини.
З огляду на те, що позивачка зазнала збитків внаслідок пожежі, яка сталася з вини відповідача, і це підтверджується належними й допустимими доказами, поведінка відповідача була протиправною (він не проводив планову перевірку, ремонт і заміну приладу обліку електричної енергії), між збитками позивачки і протиправною поведінкою є причинний зв’язок, суд дійшов правильного висновку про задоволення позову, з урахуванням доказів, наданих позивачкою на підтвердження розміру завданих збитків. А тому скасуванню оскаржуване відповідачем судове рішення не підлягає.
Постанова Рівненського апеляційного суду у справі № 569/19561/22 (провадження № 22-ц/4815/18/25).
