За відсутності обставин, які свідчили б про небезпеку для дитини з боку батька, та наявності конфлікту між батьками побачення дитини з батьком, який проживає окремо, мають відбуватися без присутності матері. Такий порядок відповідає найкращим інтересам дитини, сприяє формуванню емоційного зв’язку з батьком та зменшенню впливу конфлікту між батьками на дитину. Присутність матері під час зустрічей батька з дитиною може бути передбачена лише в окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.
У справі, що переглядалася, позивач звернувся до суду з позовом до своєї колишньої дружини, вимагаючи надати йому можливість брати участь у вихованні їхньої спільної дочки та спілкуванні з нею шляхом встановлення графіка побачень з дитиною без присутності матері. Крім того, позивач просив надати йому право на відпочинок із дитиною під час канікул і свят, а також необмежене дистанційне спілкування.
Суд частково задовольнив позов, установивши графік побачень позивача з дочкою у присутності матері, що, на думку судів попередніх інстанцій, сприятиме поступовому налагодженню відносин між ними і формуванню емоційного контакту дитини з батьком. У задоволенні решти вимог суд відмовив.
КЦС ВС змінив судові рішення в частині визначення способу участі батька у вихованні дитини і спілкуванні з нею, встановивши інший графік побачень позивача з дочкою без присутності відповідачки й надавши позивачу право на необмежене особисте дистанційне спілкування з дитиною, посилаючись на те, що суди не встановили негативної поведінки позивача (батька), яка могла б зашкодити дитині, чи виключних обставин, які свідчили б про необхідність обов’язкової присутності відповідачки (матері) під час побачень батька з дочкою.
Статтею 18 Конвенції про права дитини визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.
Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу щодо участі обох батьків у вихованні дитини.
Батько та мати мають рівні права та обов’язки і при вирішенні питання про періодичність побачень, можливість спільного відпочинку, відвідування місця проживання того з батьків, з ким дитина не проживає, слід керуватися виключно інтересами дитини.
КЦС ВС вказав, що, визначаючи порядок побачень дитини з батьком у присутності матері, суди не врахували наявність конфлікту між батьками та неможливість самостійно дійти згоди щодо виховання дочки, тому за відсутності встановлених обставин, які свідчили б про небезпеку для дитини з боку батька, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про доцільність проведення побачень дитини з батьком без присутності матері. Такий порядок відповідатиме найкращим інтересам дитини, сприятиме формуванню емоційного зв’язку з батьком та зменшенню впливу конфлікту між батьками на дитину.
Водночас КЦС ВС звернув увагу, що інші заявлені позовні вимоги щодо проведення святкових днів, спільного відпочинку на період канікул дочки й перебування позивача у відпустці, а також перенесення зустрічей у разі хвороби дитини стосуються договірного врегулювання виконання батьківських обов’язків та потребують досягнення згоди між сторонами, а тому задоволенню не підлягають.
Колегія суддів погодилась із висновками судів про відсутність підстав для задоволення вимоги щодо зобов’язання відповідачки не перешкоджати позивачу брати участь у вихованні дочки та у вільному спілкуванні з нею, оскільки належних і допустимих доказів того, що відповідачка фактично перешкоджає цьому, позивач не надав.
Постанова КЦС ВС від 30 липня 2025 року № 753/2281/23 (провадження № 61-4052св25) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/129244767.
