Департамент архітектури відмовив підприємству в наданні містобудівних умов та обмежень на реконструкцію нежитлових приміщень під багатоквартирний житловий будинок з надбудовою через неподання визначених ч. 3 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» документів, зокрема копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Суди попередніх інстанцій відмовили в задоволенні позову.
КАС ВС рішення судів попередніх інстанцій скасував та ухвалив нове рішення – про часткове задоволення позову.
На підставі аналізу положень ч. 4 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Суд дійшов висновку, що право на виконання будівельних робіт без документа, який засвідчує право на земельну ділянку, виникає за наявності чотирьох самостійних підстав: 1) реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об’єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані; 2) реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв’язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення; 3) комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності; 4) нове будівництво об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності.
Перші дві підстави не залежать від категорії замовника (його приналежності до органів державної влади або місцевого самоврядування) та від форми власності земельної ділянки, а обумовлюються характеристиками самого об’єкта будівництва (це має бути вже існуючий об’єкт, розміщений на землях відповідної категорії) та видами будівельних робіт (реконструкція, реставрація або капітальний ремонт, тобто не нове будівництво). Натомість інші дві підстави обумовлені передовсім видом замовника, яким може бути лише орган державної влади або орган місцевого самоврядування, та формою власності земельної ділянки, на якій розміщується об’єкт будівництва (державна або комунальна власність).
Отже, положення абз. 1 ч. 4 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» потрібно розуміти так, що вислів «на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності» слід застосовувати тільки щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду та нового будівництва об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури.
З огляду на такий висновок Суд зазначив, що неподання документів про право власності або користування земельною ділянкою до заяви про видачу містобудівних умов не могла бути підставою для відмови лише за умови, що реконструкція, яку мало намір провести підприємство, не передбачала зміну зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані.
Постанова Верховного Суду від 5 вересня 2024 року у справі № 600/7509/21-а (адміністративне провадження № К/990/22338/22) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/121418785.
