Апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу прокурора у справі щодо травмування на будівництві п’ятьох монтажників ТОВ – скасував вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання директорові ТОВ та ухвалив свій.
Новим вироком колегія суддів Хмельницького апеляційного суду призначила йому, окрім основного, також додаткове покарання – позбавлення права обіймати посади, пов'язані з адміністративно-розпорядчими функціями та займатися діяльністю, пов`язаною із проведенням робіт з підвищеною небезпекою та охороною праці, строком на 1 рік. У іншій частині залишила вирок суду першої інстанції без змін.
У задоволенні апеляційної скарги захисника обвинуваченого – директора ТОВ – апеляційний суд відмовив.
За вироком, п’ятеро монтажників товариства, четверо з яких – неповнолітні, для виконання робіт з утеплення та оздоблення фасаду 9-поверхового будинку у м. Хмельницькому почали підійматися у приводній колисці ZLP-500. На рівні восьмого поверху будівлі через несправність механізмів пересування ліва частина різко рухнула донизу і колиска зависла майже перпендикулярно між восьмим і шостим поверхами.
Четверо монтажників упали на лівий бік колиски, отримавши тілесні ушкодження середнього та легкого ступенів тяжкості. Найтяжче травмувався 17-річний хлопець, котрий випав на землю. Він отримав небезпечні для життя травми, від яких міг померти без надання медичної допомоги.
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області 17 квітня 2024 року визнав директора та виконроба ТОВ винними у порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві особами, які зобов`язані їх дотримувати, що спричинило інші тяжкі наслідки (частина 2 статті 272 КК України).
Обох обвинувачених засудив до 5 років ув’язнення зі звільненням від відбування покарання на іспитовий строк. Виконробові призначив також додаткове покарання – позбавлення права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими обов`язками у сфері будівництва строком на 2 роки. Крім того, стягнув з обвинувачених витрати на лікування потерпілих, а з ТОВ – моральну шкоду на користь одного з них.
З вироком місцевого суду не погодилися прокурор та адвокат директора товариства.
В апеляційній скарзі прокурор просив скасувати судове рішення в частині призначеного покарання, натомість призначити обвинуваченим по 5 років ув’язнення з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з адміністративно-розпорядчими функціями та займатись діяльністю, пов`язаною із проведенням робіт з підвищеною небезпекою та охороною праці на будівництві, строком на 3 роки.
Захисниця обвинуваченого-директора ТОВ просила скасувати вирок та закрити кримінальне провадження за відсутністю в діях її підзахисного події кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.
На думку колегії суддів апеляційного суду, вина обох обвинувачених в інкримінованому злочині доведена зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами. Зокрема, показаннями самих підсудних та потерпілих.
Зі свідчень директора ТОВ, він «упустив той факт, що хлопці можуть бути неповнолітні». Тому визнав свою вину у допущенні їх до висотних робіт. Сказав, що вони прийшли у вересні 2022 року на практику й мали усі довідки та допуски до роботи.
Виконроб також визнав вину і розкаявся, що при допуску до висотних робіт не перевірив вік потерпілих. Запевнив, що зазвичай інструктував хлопців перед початком роботи, але не записував це у журнал. Проте у день трагедії замість того, аби бути на будівництві, знаходився у виробничих справах у м. Рівне.
Потерпілі розповіли, що на будівництві їм видали каски, ремені та рукавиці, проте інструктаж не проводили. Про несправність колиски вони повідомляли керівництво ще в травні. Її ремонтували, та вона все одно погано працювала.
Колегія суддів констатувала законність призначеного покарання виконробу. З покаранням директору ТОВ – не погодилася, уважаючи, що суд першої інстанції безпідставно не призначив йому додаткове покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 272 КК України, у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
З повним текстом вироку апеляційного суду у справі № 686/29487/23 можна ознайомитися у ЄДРСР.
