ЦК України не передбачає конструкції форс-мажору, у цивільних відносинах форс-мажор традиційно є договірною підставою звільнення від відповідальності. За допомогою договору сторони можуть врегулювати, зокрема: застосування конструкції форс-мажору у своїх відносинах (на які випадки він поширюється, які правові наслідки його існування); чим підтверджується форс-мажор; чи впливає існування форс-мажору на виконання цивільно-правового зобов’язання, яке виникло на підставі такого договору; як позначається існування форс-мажору на строках виконання цивільно-правового зобов’язання, що виникло на підставі договору.
Такий висновок зробила колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі за позовом про зобов’язання повернути майно, яке передане на зберігання.
Позивач у вересні 2021 року уклав з відповідачем договір складського зберігання насіння соняшнику. На виконання договору позивач передав зерно та в повному обсязі сплатив за послуги зберігання. У травні 2022 року позивач направив лист-вимогу про повернення зерна, але відповідач повідомив про форс-мажорні обставини: елеватор, на якому зберігалося зерно, був захоплений військами рф. Позивач у досудовій претензії пропонував відповідачеві врегулювати спір шляхом повернення зерна, аналогічного товару, або відшкодування його вартості, однак претензія не була задоволена.
Суд першої інстанції, рішення якого залишив без змін апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову, оскільки форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання товариством зобов’язань за договором.
КЦС ВС змінив попередні судові рішення, виклав їх мотивувальні частини в редакції своєї постанови, зробивши такі правові висновки.
Позивач, заявляючи вимогу про повернення прийнятого на зберігання зерна, крім іншого, посилався на ст. 1212 ЦК України.
Договір складського зберігання зерна є дійсним; матеріали справи не містять доказів про те, що позивач звертався до відповідача або до суду з вимогою про його розірвання; зерно не є таким, що безпідставно набуте відповідачем у розумінні положень ст. 1212 ЦК України, оскільки воно передане на підставі договору зберігання, а спірні правовідносини не є кондиційними. Тому до спірних правовідносин не можуть бути застосовані положення ст. 1212 ЦК України.
Також суд касаційної інстанції зауважив, що на рівні норм ЦК України законодавець не внормував застосування конструкції форс-мажору в цивільних відносинах. Традиційно в цивільних відносинах форс-мажор є договірною підставою звільнення від цивільно-правової відповідальності. Проте це не перешкоджає учасникам цивільного обороту врегулювати свої відносини з врахуванням принципу свободи договору. Очевидно, що за допомогою такого універсального регулятора приватних відносин, як договір, його сторони можуть регулювати, зокрема: застосування конструкції форс-мажору в своїх відносинах (на які випадки поширюється форс-мажор, які правові наслідки його існування: наприклад, право на зміну чи розірвання договору); чим підтверджується форс-мажор; чи впливає існування форс-мажору на виконання цивільно-правового зобов’язання, яке виникло на підставі такого договору; як позначається існування форс-мажору на строках виконання цивільно-правового зобов’язання, що виникло на підставі договору.
У договорі сторони домовилися про те, що строк, встановлений для виконання стороною зобов’язань за договором, подовжується на період, аналогічний періоду дії для такої сторони форс-мажорних обставин, та визначили: якщо дія форс-мажорних обставин триває більш ніж один місяць, сторони можуть змінити умови договору чи вимагати його розірвання. Тобто учасники обороту визначили, як форс-мажор впливає на строки виконання цивільно-правового зобов’язання та правові наслідки існування форс-мажору (а саме право на зміну чи розірвання договору).
З урахуванням договору строк виконання обов’язку щодо повернення зерна не настав унаслідок існування форс-мажорних обставин.
Постанова Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі № 686/16312/22 (провадження № 61-11710св23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/117823557.
