Обов’язкове виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист. Ефективний доступ до суду охоплює право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок. Тому мета держави – створити систему виконання судових рішень, яка була б дієвою як у теорії, так і на практиці й гарантувала б їх виконання. Для підвищення показників виконання судових рішень у 2016 році шляхом ухвалення відповідних законодавчих актів в Україні було запроваджено інститут приватних виконавців. З того часу приватні виконавці стали активними учасниками і судових проваджень.
Про це зазначив голова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Борис Гулько, виступаючи з вітальним словом під час круглого столу «Виконання рішень приватними виконавцями. Проблемні питання та судова практика».
За його словами, протягом періоду процесуальної діяльності Верховного Суду до Касаційного цивільного суду надійшло майже 1300 касаційних скарг, у яких учасниками справи були приватні виконавці. Повномасштабне вторгнення та окупація рф окремих регіонів України створили нові виклики в роботі як органів державної виконавчої служби, так і приватних виконавців.
Борис Гулько наголосив, що учасники сьогоднішньої зустрічі обговорять деякі з проблемних питань, які виникають під час виконання судових рішень, щоб віднайти шляхи їх вирішення.
Модератор заходу – перший заступник керівника Апарату Верховного Суду Расім Бабанли – акцентував на актуальності проведення такого заходу, навівши певну статистику. Так, за даними ресурсу «Опендатабот», понад 25 млрд грн було стягнуто виконавчими службами за 2023 рік. І це рекорд за останні п’ять років. Здається, зазначив модератор, що сума доволі таки немала. Водночас якщо взяти загальну кількість коштів, яка мала бути стягнута, то з кожної гривні боргу стягується лише 6 коп.
Крім того, відповідно до цього дослідження судове стягнення боргів значно покращилося завдяки появі інституту приватних виконавців та автоматичному блокуванню рахунків. Однак ситуація ускладнюється стрімким зростанням кількості боржників через війну й недостатнім інформуванням щодо штрафів за порушення ПДР, які нині становлять майже 20 % від усіх боргів у країні.
За словами Расіма Бабанли, таким є зараз фактичний контекст виконання рішень. І щоб розвивати тематику, зближати позиції приватних виконавців та судів з окремих питань, розуміти, хто з якими проблемами живе в цьому контексті, проводиться сьогоднішній круглий стіл.
Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Валерій Божик зауважив, що виконання судового рішення – невіддільний складник права кожного на судовий захист. Він передбачає певний комплекс дій, спрямованих на відновлення порушених прав, законних інтересів фізичних, юридичних осіб, суспільства й держави. «На сьогодні виконання судових рішень у приватному порядку лишається досить проблемним етапом судового провадження. Це зумовлюють такі обставини, як, наприклад, виклики повномасштабної війни й недосконалість законодавчого регулювання», – додав Валерій Божик.
За його словами, перед парламентарями як суб’єктами законодавчої ініціативи та й загалом перед усіма правниками сьогодні постає багато питань, які виникають у процесі ефективного реформування системи примусового виконання судових рішень, тому фахові обговорення із залученням представників усіх юридичних професій, зокрема і приватних виконавців, є необхідними.
«Правові позиції Верховного Суду мають вирішальне значення при прийнятті рішень виконавцем, а також впливають на якість їх виконання», – на цьому наголосила голова Асоціації приватних виконавців України Оксана Русецька. Вона акцентувала на проблемних питаннях, які виникають при виконанні судових рішень саме приватними виконавцями, у тому числі й законодавчих.
Водночас спікерка вказала, що попри складну ситуацію в країні виконання судових рішень уже вийшло на показники до повномасштабного вторгнення. Хоча рівень виконання судових рішень в Україні поки що перебуває не на належному рівні, якість та кількість виконання судових рішень саме приватними виконавцями значно вища, ніж у їхніх державних колег. Так, у 2023 році один приватний виконавець стягнув утричі більше заборгованості, ніж державний, хоча на сьогодні кількість приватних виконавців майже у 10 разів менша, ніж державних. На думку Оксани Русецької, зараз приватні виконавці є невіддільним елементом системи примусового виконання судових рішень, а також дієвого правосуддя в Україні. А невиконання судових рішень негативно впливає, в тому числі, на авторитет судової влади, оскільки не досягається необхідного результату, а саме забезпечення інтересів громадян та реального поновлення порушених прав.
Головний експерт з питань правосуддя в економічній сфері проєкту ЄС «Право-Justice» Олег Михалюк зазначив, що складно переоцінити внесок Верховного Суду, особливо в умовах воєнного стану, в розбудову верховенства права, утвердження прав людини. При цьому правосуддя було б ілюзорним без ефективного виконання рішень.
За його словами, як неодноразово вказував ЄСПЛ, низька ефективність виконання судових рішень залишається однією із системних проблем в Україні. Суттєвий прогрес досягнутий завдяки запровадженню, зокрема, інституту приватних виконавців. Водночас важко уявити ефективний процес виконання судових рішень без належного судового контролю за їх виконанням.
Олег Михалюк наголосив, що виконання судових рішень виходить за межі верховенства права, адже це питання макрофінансової стабільності України. Особливо зараз, у період відбудови, потенційні кредитори та інвестори оцінюють ефективність діяльності всієї системи правосуддя, ту кількість центів чи доларів, які вони можуть стягнути за кредитом чи інвестиційною угодою. Тому прецедентна практика ВС є дороговказом, який формує підходи приватних виконавців до виконання судових рішень і забезпечує передбачуваність та уніфікацію підходів до виконання судових рішень.
Серед проблемних питань, запропонованих до обговорення під час круглого столу, – визначення частки та звернення стягнення на майно боржника, яким він володіє спільно з іншими особами; опис та оцінка майна боржника без доступу до приміщення та реалізація майна боржника, на яке накладено арешт у порядку забезпечення позову та у кримінальному провадженні; стягнення основної винагороди приватного виконавця.
Захід організований Верховним Судом спільно з Асоціацією приватних виконавців України та Державним підприємством «СЕТАМ» за підтримки проєкту ЄС «Право-Justice».
