Позиція ВС: Сам лише факт порушення прав позивача не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди, оскільки моральна шкода має бути обов`язково аргументована поза розумним сумнівом із зазначенням того, які конкретно дії (бездіяльність) спричинила моральні переживання та наскільки вони були інтенсивними, щоб сягнути рівня страждань, тому суд доходить висновку про необґрунтованість позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди. Джерело: Постанова Верховного Суду від 23 січня 2020 року по справі № 580/1617/19 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/87129230 

Рекомендації щодо дій: Призначити у атестованого Мінстерством юстиції України судового експерта психолога - судово-психологічну експертизу встановення факту моральних страждань та орієнтовного розміру її компенсації в рамках статті 106 ЦПК України. Дані дії убезпечать вас від недоведеності обставин пов'язаних з моральною шкодою і будуть належним і допустимим засобом доказування у суді.

⚡Ключові тези:

26. Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, Верховний Суд зазначає таке. У ст. 56 Конституції України гарантовано, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 23 ЦК України).

27. Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постановах від 10.04.2019 у справі №464/3789/17, від 27.11.2019 у справі №750/6330/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п. 49). Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п.52). Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

28. У позовній заяві ОСОБА_1 вказував на те, що моральні страждання йому завдані бездіяльністю позивача і часом, витраченим на відновлення своїх прав у судовому порядку. Як вбачається з матеріалів справи, позивач один раз звертався до відповідача з заявою про надання йому земельної ділянки площею 4,23 га, що не може свідчити про систематичність бездіяльності органу державної влади.

29. У цій справі позивач не вказав на характер страждань, викликаних очікуванням рішення відповідача у відповідь на своє перше звернення, а також позивачем не вказано про будь-які приниження з боку органу державної влади або його посадових осіб та негативні наслідки, яких зазнав позивач через отриману відмову відповідача. Своєю чергою відповідач заперечував щодо завдання позивачеві моральної шкоди.

30. Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що сам лише факт порушення прав позивача не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди, оскільки моральна шкода має бути обов`язково аргументована поза розумним сумнівом із зазначенням того, які конкретно дії (бездіяльність) спричинила моральні переживання та наскільки вони були інтенсивними, щоб сягнути рівня страждань, тому суд доходить висновку про необґрунтованість позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди.

31. Доводи касаційної скарги не спростовують вірних висновків судів попередніх інстанцій та зводяться до переоцінки доказів, наданих судам попередніх інстанцій.

32. Враховуючи зазначене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не спростовують вірних висновків судів попередніх інстанцій.

Нагадуєм, що науковий журнал запроваджує надання послуг «Консультація»: запит на проведення судово-психологічної експертизи за різними підставами, у тому числі із застосуванням поліграфа на замовлення зацікавлених осіб, суду, правоохоронних органів згідно процесуальних кодексів. - URL: http://expertize-journal.org.ua/konsultacia 

Звертаємо увагу, організація проведення професійних консультацій всім зацікавленим здійснюється членом Президії Науково-консультативної та методичної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України, головним редактором журналу, судовим експертом, кандидатом психологічних наук, доцентом Назаровим Олегом Анатолійовичем.