26 січня 2021 року Верховний Суд виніс постанову в якій вказав, що висновки суда апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що і підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні. Апеляційний суд вказав, що, вимагаючи стягнути на свою користь суму на відшкодування моральної шкоди у розмірі 100000 грн., позивач послався на висновок спеціаліста-психолога від 17 липня 2017 року, згідно якого грошовий еквівалент моральних страждань (моральної шкоди) може складати від 320000 до 490000 грн., який не є остаточним. Натомість, висновок спеціаліста - психолога, на думку суду, до кола доказів, визначених зазначеною статтею 69 Поняття доказів Кодексу адміністративного судочинства України (Кодекс адміністративного судочинства України (ред. з 06.07.2005 до 15.12.2017)), законодавцем не включений, тому не може бути підставою для задоволення позову у розмірі відшкодування, заявленого позивачем. Доводи позивача про необхідність звернення за допомогою фахівців, витрачання свого робочого і особистого часу на вирішення питань, пов`язаних з неправомірними діями відповідача, не можуть розцінюватись як моральні страждання у розумінні статті 23 Цивільного кодексу України. На думку колегії суддів, компенсація завданої позивачу моральної шкоди у розмірі 1000 (одна) тисяча грн. відповідатиме характеру допущеного правопорушення, ступеню моральних страждань, принципу розумності і справедливості.

Джерело: Постанова КАС Верховного Суду від 26 січня 2021 року по справі №335/5271/17 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/94394101 

Позиція Верховного Суду. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, вимоги про відшкодування моральної шкоди у сумі 100 000 гривень позивач пов`язував з тим, що його не покидають неприємні та болючі, соромні спогади, що завдає йому психологічний дискомфорт і постійно нагадує про пережите приниження та грубу неповагу. Він відчуває страждання в силу того, що змушений звертатися за допомогою фахівців, витрачати свій робочий час і особистий час на вирішення питань, пов`язаних з неправомірними діями відповідача. Вказує, що протиправними діями патрульного поліцейського його моральному здоров`ю спричинено значної моральної шкоди. В обґрунтування розміру моральної шкоди посилається на висновок спеціаліста - психолога ОСОБА_3 , відповідно до якого грошовий еквівалент моральних страждань позивача визначається у розмірі від 320 000.00 до 490 000.00 грн., але ж, враховуючи тяжкий фінансовий стан бюджету України, вважає, що розмір моральної шкоди мінімально може складати символічну суму у 100000,00 грн., яка носить профілактично-виховний характер.

Суд в контексті спірних правовідносин звертає увагу на те, що загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі №464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого. У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.

Суд наголошує, що, визначаючи співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам, суд повинен виходити із засад розумності та справедливості. З огляду на те, що «розумність» і «справедливість» є оціночними поняттями, суди першої та апеляційної інстанцій, які заслуховують сторін та встановлюють фактичні обставини справи, мають широку свободу розсуду під час визначення розумного та справедливого (співмірного) розміру відшкодування моральної шкоди.

Присуджуючи менший розмір моральної шкоди, суд апеляційної інстанції, за результатами дослідження відеозапису події, оцінивши ступінь моральних страждань позивача, врахував короткочасність конфліктної ситуації, поведінку позивача і відповідача (поліцейського Фурманова А.В.), наявність психологічного стресу у позивача після подій. Поряд з тим, суд зазначив, що доводи позивача про необхідність звернення за допомогою фахівців, витрачання свого робочого і особистого часу на вирішення питань, пов`язаних з неправомірними діями відповідача, не можуть розцінюватись як моральні страждання у розумінні статті 23 Цивільного кодексу України.

Відтак, зважаючи на наведене, Суд відхиляє, як необґрунтовані доводи скаржника про ненаведення судом апеляційної інстанції мотивів зменшення розміру стягненої моральної шкоди.

Суд вважає за доцільне зауважити, що, встановлюючи протиправність дій суб`єкта владних повноважень та, відповідно, наявність підстав для стягнення моральної шкоди, суди першої та апеляційної інстанцій не мають своїм обов`язком присуджувати розмір вказаної шкоди виключно в тій сумі, яка зазначена позивачем у позовній заяві.

⚡Алгоритм дій: звернення до атестованого судового експерта психолога з метою проведення судово-психологічної експертизи є належною та допустимою дією щодо встановлення як факту спричинених моральних страждань, так і обґрунтування розміру відшкодування моральної шкоди. Залучення спеціаліста психолога тягне наслідки не врахування результатів експертного дослідження у суді. На теперішній час в Реєстрі судових методик зареєстрована та введена в дію з 18.01.2019 року - Методика психологічного дослідження у справах щодо заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди, яка має реєстраційний номер 14.1.75 та яку експерт обов'язково повинен застосувати при проведенні відповідної судово-психологічної експертизи. Згідно статті 104 КАС України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертних досліджень та складення висновків експерта за результатами проведеного позасудового експертного дослідження визначається відповідно до законодавства.

Нагадуєм, що науковий журнал запроваджує надання послуг "Консультація": запит на проведення судово-психологічної експертизи за різними підставами, у тому числі із застосуванням поліграфа на замовлення зацікавлених осіб, суду, правоохоронних органів згідно процесульних кодексів. - URL: http://expertize-journal.org.ua/konsultacia 

Звертаєм увагу, організація проведення професійних консультацій всім зацікавленим здійснюється членом Президії Науково-консультативної та методичної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України, головним редактором журналу, судовим експертом, кандидатом психологічних наук, доцентом Назаровим Олегом Анатолійовичем.