Статтею 124 Конституції України визначено, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних.
Присяжний – це особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.
Присяжними можуть бути громадяни України, які:
- мають вік від 30 до 65 років;
- постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду;
- володіють державною мовою.
Не можуть бути присяжними особи:
- визнані судом обмежено дієздатними чи недієздатними. Або які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов′язків присяжного;
- які мають незняту чи непогашену судимість;
- на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;
- народні депутати України, члени Кабміну, судді, прокурори, військовослужбовці, працівники правоохоронних органів, апаратів судів, держслужбовці, адвокати, нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Вищої ради правосуддя.
До розгляду яких справ залучаються присяжні:
У цивільному судочинстві за участі присяжних розглядаються справи про:
- обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
- визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;
- усиновлення;
- надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
- примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.
У кримінальному судочинстві за участі присяжних розглядаються справи про злочини, за які передбачено довічне позбавлення волі.
При розгляді справ у суді присяжні зобов′язані:
- справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;
- дотримуватися правил суддівської етики;
- виявляти повагу до учасників процесу;
- не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання;
- виконувати вимоги та дотримуватись обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.
Як стати присяжним?
Списки присяжних формують та затверджують органи місцевого самоврядування. Тому, якщо особа виявила бажання стати присяжними, вона має звернутися до місцевої ради із заявою про включення її до такого списку. Якщо особа відповідає встановленим у законі вимогам до присяжних, місцева рада своїм рішенням включає її до списку присяжних, який направляє до відповідного суду. Автоматизована система документообігу суду відбирає присяжних для участі у конкретній справі. Суд залучає присяжних до здійснення правосуддя на строк не більше одного місяця на рік або на більший строк для завершення розгляду справи, розпочатої за їхньою участю. Неприбуття присяжних в судове засідання без поважних причин вважається неповагою до суду, за що передбачено адміністративну відповідальність. Список присяжних затверджується на три роки та переглядається в разі необхідності для заміни осіб, які вибули зі списку.
Якщо у особи, включеної до списку присяжних, наявні обставини, що унеможливлюють її участь у здійсненні правосуддя, вона зобов′язана повідомити про це суд.
Які гарантії мають присяжні?
На час виконання у суді обов′язків присяжних особам гарантовано:
- незалежність та недоторканність суддів, установлені законом; -зарахування часу виконання присяжними обов′язків у суді до трудового стажу (роботодавець зобов′язаний увільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов′язків у суді);
- збереження усіх гарантій та пільг за місцем роботи;
- заборона звільнення з роботи або переведення на іншу роботи без їх згоди;
- виплата винагороди за час, проведений у суді (за рахунок держбюджету);
- відшкодування витрат на проїзд, наймання житла, виплата добових;
- застосування заходів безпеки під час та після виконання обов′язків присяжного у разі потреби.
