Питання щодо позасудового (альтернативного) вирішення спорів та відновного правосуддя не є новими для судової системи України. Судді Верховного Суду беруть активну участь у розробленні механізмів для зазначених інструментів.
На цьому наголосила суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді Надія Стефанів під час дискусії «Держава і медіація: синергія для повоєнного відновлення». Спікерка проаналізувала перспективи інтеграції інституту медіації в Україні, розповіла про взаємодію судової влади з органами та інституціями, дотичними до медіації.
За словами судді ВС, ухвалення наприкінці 2021 року Закону України «Про медіацію» стало визначною подією. Цим Законом були внесені зміни до процесуальних кодексів – ГПК, ЦПК, КАС України, а також до ЗК, КЗпП України та інших законів України. Сторони можуть примиритися, зокрема шляхом медіації, на будь-якій стадії судового процесу або ж вдатися до процедури медіації до ініціювання спору в суді.
Надія Стефанів акцентувала на тому, що медіація в кримінальному провадженні втілена в інституті угоди, яка може бути двох видів: про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим; між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості (ст. 468 КПК України). У цих процесах роль Верховного Суду, як найвищого суду у системі судоустрою України, є вирішальною, адже саме ВС має забезпечувати сталість і єдність судової практики та однакове застосування норм права.
Окрім того, спікерка розповіла про активну роботу щодо впровадження інституту відновного правосуддя під час розгляду кримінальних проваджень, яка тривала впродовж 2019–2020 років. Зокрема, судді ВС входили до координаційної ради проєкту щодо впровадження відновного правосуддя в Україні. Над проєктом працювала мультиінституційна команда, до якої входили судді, представники правоохоронних органів, органів законодавчої та виконавчої влади, громадянського суспільства, асоціацій і об’єднань медіаторів. Команда працювала над розробленням механізмів упровадження відновного правосуддя як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового розгляду.
Суддя ВС зазначила, що запровадження відновного правосуддя під час розгляду кримінальних справ має низку переваг, серед яких – підвищення довіри до суду та зменшення навантаження на суддів. Вкрай важливою місією відновного правосуддя є подальша реінтеграція в громаду правопорушника, який скоїв кримінальний проступок чи нетяжкий злочин і визнав свою вину. Завдяки інституту угоди такий правопорушник може примиритися з потерпілим, відшкодувати йому шкоду. До процесу укладення угоди можна залучати медіатора. Механізми впровадження відновного правосуддя, повідомила Надія Стефанів, апробовували в судах декількох регіонів України. За результатами реалізації проєкту було укладено чимало угод за участю медіаторів, що дало змогу дещо зменшити навантаження на суддів.
Через широкомасштабну агресію росії деякі суди України не працюють, це впливає на строки розгляду справ, які зараз суттєво збільшилися. Суддя ВС переконана, що застосування інституту медіації допоможе стороні спору отримати бажаний результат набагато швидше й упередити низку проблем, які можуть виникнути з виконанням судового рішення.
Прогнозуючи подальший розвиток інституту альтернативного врегулювання спорів, Надія Стефанів зауважила про те, що це питання має бути вирішене на законодавчому рівні. Також вона закликала представників державних органів, адвокатів та медіаторів сприяти застосовуванню процедури медіації. Це допоможе досягнути сторонам, що конфліктують, порозуміння, відновити їхній душевний і емоційний стан. Якщо після врегулювання спору особа усвідомлюватиме, що в фінальному рішенні її думка врахована – це стане запорукою підвищення довіри до медіатора, адвоката, прокурора та до суду загалом. Суддя запевнила, що Верховний Суд відкритий до співпраці з усіма стейкхолдерами цього процесу.
VII Міжнародний форум «Медіація і право», який відбувається в онлайн-форматі, розпочався 26 липня і завершиться 29 липня 2023 року. Захід організували спільно Українська академія медіації в межах проєкту ЄС «CONSENT», проєкт ЄС «Право-Justice» та програма USAID «Справедливість для всіх».
