Основним доказом у кримінальних провадженнях щодо сексуального насильства є показання потерпілих. Задля уникнення додаткової травматизації осіб, що постраждали від такого насильства, слід внести зміни до КПК України, які передбачатимуть зведення кількості їх допитів до мінімуму.
Про це зазначила суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді Надія Стефанів під час публічної дискусії «Партнерство для змін: перенесення тягаря доказування у справах про сексуальне насильство».
Спікерка зауважила, що згідно з Римським статутом сексуальне насильство є не тільки воєнним злочином, а й злочином проти людяності та, крім того, може бути ознакою такого виду міжнародного злочину, як геноцид.
Суддя також додала, що змін потребує не лише процесуальне, а й матеріальне законодавство. Адже ст. 438 КК України (порушення законів та звичаїв війни) повністю не розкриває об’єктивну сторону цього злочину.
У Римському статуті деталізовано склади злочинів щодо порушень Женевської конвенції, яка ратифікована Україною, тож суди можуть посилатися на її положення. Але для того, щоб провести належне й ефективне розслідування, захистити особу, потерпілу від сексуального насильства, і зробити процес менш травмуючим для неї, на переконання судді, необхідне внесення змін до законодавства, тому це є нагальною потребою.
Крім того, Надія Стефанів звернула увагу на питання належної організації судового процесу, яка залежить від кожного учасника провадження. Вона наголосила, що дотримання процесуальних строків та оперативність судового розгляду має дуже велике значення, адже потерпіла особа чекає на законний і справедливий вирок кривднику.
Захід організувала Асоціація правників України.
