Українська незалежна морська профспілка оскаржила до суду дії Державного агентства меліорації та рибного господарства України (Державне агентство рибного господарства України) щодо роботи української делегації Українсько-Російської Комісії з питань рибальства в Азовському морі на ХХХІ сесії цієї комісії за Угодою між Державним комітетом України з рибного господарства та рибної промисловості і Комітетом російської федерації з рибальства в Азовському морі від 14 вересня 1993 року в частині забезпечення набуття чинності Протоколу ХХХІ сесії, зокрема Порядку здійснення контролю вилучення промисловими і іншими суднами водних біологічних ресурсів в Азовському морі в Керченській протоці на 2020 рік як додатка VIIІ до цього Протоколу, а також бездіяльність відповідача щодо невжиття ним заходів виходу з такої угоди, неповідомлення про прийняті в межах цього міжвідомчого міжнародного договору акти, їх неоприлюднення та неопублікування.
На обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема, посилався на те, що участь України в такій Угоді в умовах тимчасової окупації державою-агресором відповідних територій України, протиправної ліквідації на цих територіях органів ДАРГУ та утворення незаконних органів, що беруть участь у реалізації Угоди, створює ризики фактичного визнання відповідачем через такі дії повноважень незаконних органів влади щодо громадян та риболовних суден України, а також порушує права та інтереси рибалок.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що доказів денонсації Угоди суду надано не було, а тому такий документ є чинним і підлягав виконанню відповідачем. Крім того, суди вказали, що у відповідача немає обов’язку в забезпеченні оцінки правової сили для України Угоди як міжнародного договору, здійснення правової оцінки Протоколу та Порядку.
За результатами розгляду справи Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду скасував рішення судів попередніх інстанцій і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Суд зазначив, що Державне агентство рибного господарства України уповноважене законом на представництво України за міжвідомчими міжнародними договорами і забезпечення виконання взятих Україною зобов’язань за ними з питань, що належать до компетенції цього органу.
Ці повноваження, як і будь-які інші повноваження Держрибагентства, повинні здійснюватися у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, а оскільки стосуються зовнішньополітичної діяльності, то повинні також враховувати задекларовані на законодавчому рівні принципи зовнішньої політики України, норми міжнародного права. Реалізуючи такі публічно-владні управлінські функції, Держрибагентство зобов’язане дбати насамперед про національні інтереси, забезпечувати й захищати їх.
У разі ж наявності реальних і потенційних загроз Україні, її громадянам і юридичним особам відповідач, у межах наявної в нього компетенції та повноважень, зобов’язаний вживати своєчасних та адекватних заходів захисту національних інтересів.
Верховний Суд зазначив, що у спірних правовідносинах відповідач наділений повноваженнями, зокрема, готувати пропозиції щодо укладення та денонсації міжвідомчих міжнародних договорів і, на переконання колегії суддів, зобов’язаний їх невідкладно реалізувати за наявності передбачених законом підстав, зокрема: у разі суттєвого порушення міжнародного договору України іншими його сторонами; наявності реальних і потенційних загроз Україні, її громадянам і юридичним особам; якщо виконання договору може зашкодити національним інтересам України; в інших випадках, передбачених міжнародним правом.
Крім того, колегія суддів звернула увагу, що Протокол і Порядок підписані на виконання та в рамках Угоди, а отже є її невід’ємною частиною і також мають статус міжвідомчих міжнародних договорів.
Водночас відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України публікуються українською мовою в «Зібранні діючих міжнародних договорів України» та інших офіційних друкованих виданнях України. Окрім цього, за нормами ч. 1 ст. 11, ст. 20 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» у засобах масової інформації висвітлюються й візити офіційних урядових делегацій України за кордон, їх участь у міжнародних форумах, а також перебування в Україні офіційних іноземних урядових делегацій; проведення загальнодержавних і міжнародних заходів, організація яких покладається на Кабінет Міністрів України, а діяльність центральних органів виконавчої влади висвітлюється в друкованих засобах масової інформації загальнодержавної та зарубіжної сфери розповсюдження на умовах, визначених у договорах між органами державної влади і редакціями цих друкованих засобів масової інформації.
Натомість суди попередніх інстанцій проігнорували наведені УНМП доводи стосовно наявності підстав для денонсації Угоди і підготовки Держрибагентством відповідної пропозиції. Суди також не з’ясували, чи виконав відповідач вимоги законодавства щодо висвітлення своєї діяльності з виконання зобов’язань за Угодою, чи опублікував (оприлюднив) вищезгадані Протокол та Порядок.
Постанова Верховного Суду від 13 квітня 2023 року у справі № 420/8381/20 (адміністративне провадження № К/9901/48076/21) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/110216011.
