За ст. 50 Конституції України, кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена. Як зазначено в ст. 16 Основного Закону, забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи є обов'язком держави.
На цьому наголосила суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді Ганна Вронська під час виступу на конференції високого рівня, присвяченій праву на чисте, безпечне для здоров’я та стале довкілля, яку організувала Рада Європи. Спікерка долучилася до роботи сесії, що досліджувала практичну реалізацію права на чисте, безпечне для здоров’я та стале довкілля в національних юрисдикціях.
«Суди України намагаються закріпити на рівні судової практики право на безпечне довкілля, гарантоване Конституцією України. Ми лише на початку цього шляху. І фіксація права на чисте, безпечне для здоров’я та стале довкілля на європейському рівні допоможе нам, українським суддям, розвивати судову практику щодо захисту цих прав, а наш законодавець отримає чіткий сигнал для вдосконалення нормативного регулювання цього питання», – сказала Ганна Вронська.
Аналізуючи судову практику, спікерка звернула увагу на постанову Верховного Суду від 5 квітня 2023 року у справі № 369/7171/16-ц (провадження № 61-4326св21), у якій ідеться про те, що фізична особа має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля, право на достовірну інформацію про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її збирання й поширення. Діяльність фізичної та юридичної особи, що приводить до нищення, псування, забруднення довкілля, є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності. Діяльність фізичної та юридичної особи, яка завдає шкоди довкіллю, може бути припинена за рішенням суду.
Ганна Вронська зауважила, що в Україні відбулася судова реформа, завдяки якій науковці та адвокати вперше в історії України отримали право стати суддями Верховного Суду. Оновлений ВС працює над тим, щоб судова система України позбавилася радянського спадку, і над тим, щоб імплементувати стандарти європейського судочинства. Зокрема, ВС активно розвиває практику застосування положень Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Оргуська конвенція).
Другу частину виступу Ганна Вронська присвятила згубному впливові війни на довкілля в Україні. Вона акцентувала на тому, що російська агресія, яка розпочалася у 2014 році, у лютому 2022 року набула широкомасштабної форми. Війна заподіює величезної шкоди довкіллю – забруднюються водні ресурси і повітря, руйнуються екосистеми, відбувається деградація земель. Проблемою є відходи війни – велика кількість відпрацьованих боєприпасів, уламків залишається на територіях, де проходять бойові дії. Значною є загроза радіаційного забруднення. Крім того, війна в Україні викликала значне переміщення населення. Багато людей стали внутрішніми переселенцями, а це створює додатковий тиск на екосистеми та природні ресурси в регіонах, де вони були змушені знайти притулок.
Суддя ВС переконана в тому, що зараз слід зосередитися на розробці сталого та прозорого законодавства і політики, спрямованої на захист довкілля під час та після війни, з акцентом на відповідальність країни-агресора.
«Ми часто кажемо про те, що довкілля не має кордонів. Це очевидно. Але для українців також очевидним є те, що повномасштабне вторгнення росії завдає шкоди довкіллю не лише України, а й усієї Європи. Україна докладає зусиль щодо можливості притягнення агресора до відповідальності за екоцид», – констатувала Ганна Вронська.
Конференція високого рівня на тему «Право на чисте, безпечне для здоров’я та стале довкілля на практиці» організована 3 травня 2023 року за сприяння Ісландії як країни, яка головує в Комітеті міністрів Ради Європи, і за підтримки Секретаріату РЄ.
