Через повномасштабну війну в Україні багато людей були вимушені залишити свої домівки та змінити місце проживання. Внутрішньо переміщені особи (далі – ВПО) з’явилися в багатьох громадах нашої держави.
Внутрішньо переміщена особа (згідно з чинним законодавством) є громадянином України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання в результаті або для уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсякденних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
У будь-якому конфлікті найбільше страждає найвразливіша категорія населення – діти. Саме вони зазнають труднощів соціального і психоемоційного характеру, пов’язаних зі зміною середовища проживання та звичного кола спілкування, особливо якщо така міграція спричинена війною.
21 березня 2023 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області була винесена постанова, якою притягнуто до адміністративної відповідальності особу Ж. за ч. 1 ст. 184 КУпАП (невиконання батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей) у вигляді усного зауваження.
В ході судового розгляду було встановлено, що 02.03.2023 року у селі К. гр. Ж. будучи матір’ю неповнолітніх дітей, дочок С.- 2011 року народження та А. - 2009 року народження, ухиляється від виконання передбаченого законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання, а саме: не вжила заходів, як наслідок неповнолітні діти надсилали голосові повідомлення нецензурного змісту неповнолітній П. Своїми діями Ж. вчинила дії, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Також у судовому засіданні було встановлено наступне: в квітні місяці 2022 року родина Ж. переїхала з Донецької області до Бориспільської ОТГ, як вимушені переселенці. Мати дівчат влаштувала їх на навчання до ліцею. Учні даного ліцею не сприйняли дівчат, відносяться до них прискіпливо, ображають їх та висловлюють щодо них нецензурну лексику, оскільки вони розмовляють виключно російською мовою, а також висловлюють свою позицію яку можливо визначити, як «вороже». Саме це стало підставою для поведінки доньок Ж. по відношенню до інших учнів класу.
На думку суду, зазначені обставини, що були встановлені судом при розгляді справи про адміністративне правопорушення, мають суттєве значення для дотримання прав внутрішньо переміщених осіб з Луганської та Донецької областей України у зв’язку з військовою агресією росії.
З цього приводу, суддя констатує порушення прав малолітніх дівчат С. і А. та необхідність проведення відповідних заходів попередження таких випадків та навчальних/виховних заходів тощо, які б сприяли покращенню мікроклімату в колективі класу, школи, ліцею та нормального спілкування дітей, усунення перешкод в процесі їхнього навчання.
Враховуючи вище вказане, суддя прийшов до висновку про необхідність вжиття заходів з метою об’єктивної перевірки фактів та з’ясування всіх обставин щодо порушення чинного законодавства в частині Закону України № 8584 від 18.12.2018р «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу», попередження фактів дискримінації за ознакою мови серед малолітніх громадян України під час навчального процесу.
Одночасно постановою суду від 21 березня 2023 року у вказаній справі пропонується надати пропозиції щодо усунення виявлених недоліків та перевірити наявність таких недоліків на території Бориспільського району Київської області в межах компетенції, а саме:
Бориспільській військовій адміністрації, керівництву Бориспільської об’єднаної територіальної громади, органів місцевого самоврядування Бориспільського району та керівникам місцевих органів освіти, Бориспільському РУП ГУ НП в Київській області (орган превенції), посадовим особам навчальних закладів в Бориспільському районі, керівнику К. ліцею: вжити вичерпних заходів для недопущення фактів дискримінації дітей, що приймають участь в навчальному процесі, за ознакою мови, якою вони спілкуються; недопущення фактів булінгу взагалі, та відносно таких дітей, зокрема; забезпечити моніторинг навчання внутрішньо переміщених осіб та проведення заходів, пов’язаних з недопущення порушення прав дітей, які приймають участь в навчальному процесі; забезпечити заходи, пов’язані з роботою дитячих психологів з відповідним дітьми; вжити заходів щодо недопущення ворожого ставлення та конфліктів серед дітей, в тому числі за ознакою мови, якої вони спілкуються; підвищити рівень та інтенсивність вивчення державної мови для дітей сімей внутрішньо переміщених осіб; вжити профілактичних заходів щодо недопущення вчинення адміністративних правопорушень з боку дітей та дорослих, які залучені до навчального процесу; періодично підвищувати рівень знань педагогічного колективу з підстав належної організації навчального процесу з дітьми сімей, внутрішньо переміщених осіб з регіонів України.
За результатами розгляду зазначених пропозицій надійшла відповідь з управління освіти і науки Бориспільської міської ради про виконання постанови суду, в якій зазначено, що відповідно до плану щодо реалізації права внутрішньо переміщених осіб на освіту в закладах освіти Бориспільської міської територіальної громади проводять системну інформаційно-просвітницьку та профілактичну роботу серед учасників освітнього процесу, спрямовану на запобігання вчиненню дитиною чи підлітком та стосовно дитини чи підлітка булінгу (цькування), зокрема дітей із числа внутрішньо переміщених осіб. Здійснюється психолого-педагогічний супровід дітей із числа внутрішньо переміщених осіб. Проводяться майстер – класи, факультативні заняття, індивідуальні та групові консультації тощо для підвищення рівня та інтенсивності вивчення державної мови для дітей із числа внутрішньо переміщених осіб. Підвищується рівень педагогічного колективу з підстав належної організації освітнього процесу з дітьми із числа внутрішньо переміщених осіб.
Також до суду надійшла відповідь із К. ліцею, про вжиті заходи щодо фактів, викладених у постанові Бориспільського міськрайонного осуду, а саме: в закладі було проведене засідання комісії з розгляду можливих випадків булінгу серед учасників освітнього процесу. До роботи були залучені представники ювенальної превенції РУ ГУ НП України в Київській області.
Психологом ліцею з учнями класу, де навчаються дівчата С. та А. були проведені бесіди про булінг, права і обов’язки освітнього процесу, толерантне та терпиме ставлення один до одного, групове соціально-педагогічне вивчення учнів класу, індивідуальні бесіди з окремими учнями.
Психолог зазначила, що клас згуртований, явного або прихованого негативного відношення до кого-небудь з учнів не виявлено. Проявів цькування, навмисних систематичних образ не виявлено. Нарікань і зауважень від С. та А. стосовно мовного питання не було ні в усній, ні у письмовій формі.
Також, заступником директора з виховної роботи, класним керівником, представниками ювенальної превенції з учнями даного ліцею були проведені бесіди про булінг та відповідальність за вчинення неправомірних дій, про неприпустимість використання нецензурної лексики та інше. Ні під час таких зустрічей, ні після них дівчата С. та А. не говорили про порушення їх прав стосовно мовного питання.
Після здійснення перевірки фактів, викладених у постанові суду, комісія дійшла висновку, що проявів булінгу (цькування), в тому числі на мовному ґрунті, серед учасників освітнього процесу ліцею не виявлено.
