На думку судді Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Сергія Погрібного, внесення змін до окремих статей ЦК України допоможе зробити його актуальнішим і таким, що здатен відповідати на сучасні запити суспільства. Свої пропозиції він висловив під час ХІІ Міжнародного цивілістичного форуму «Рекодифікація цивільного законодавства: книга перша ЦК України».
Однією з основних проблем нормального функціонування ЦК України є регулярне й хаотичне внесення змін до цього Кодексу. Причиною таких численних і несистемних змін є правило, врегульоване в абз. 3 ч. 2 ст. 4 ЦК України, відповідно до якого у випадку, якщо до Верховної Ради України подається проєкт закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, необхідно одночасно подати законопроєкт про внесення змін до ЦК України. При цьому через значну тривалість законодавчих процедур такі зміни не завжди є актуальними вже на момент їх остаточного схвалення в Парламенті. Поки відбуваються всі ці процеси, потреби суспільства можуть вже змінитися.
Вилучення згаданого абзацу, зауважив Сергій Погрібний, допоможе зменшити кількість випадкових змін до ЦК України і не матиме негативних наслідків, адже в Кодексі залишається визначення про те, що саме ЦК України є основним актом цивільного законодавства України (ч. 2 ст. 4).
Важливим критерієм, який повинен бути закріплений у ст. 14 ЦК України, суддя назвав дотримування засад розумності та добросовісності під час виконання цивільних обов’язків. Тож доповнення ст. 14 ЦК України таким істотним уточненням позитивно вплине й на судову практику.
Оцінюючи значущість змін до правил про способи захисту в цивільному процесі, доповідач зазначив, що дедалі частіше учасники цивільних відносин визначають способи захисту своїх прав у договорі. Це пояснюється тим, що в такому регуляторі цивільних відносин міститься найбільш деталізована регламентація взаємних прав та обов’язків для кожного конкретного випадку. Зважаючи на це, потрібно зберегти спроможності договору як регулятора цивільних відносин (джерела права), зокрема й передбачити умови про способи захисту.
Окрему увагу суддя приділив обговоренню ефективності та правомірності способів захисту. Він наголосив на тому, що коли йдеться про ефективність обраного судом способу захисту, йдеться саме про оцінку його дієвості у відновленні порушеного права. Оцінюючи правомірність, потрібно зрозуміти, що обраний спосіб захисту повинен відповідати праву, тобто бути передбаченим законом або договором чи бути визначеним судом за правилами ч. 2 ст. 5 ЦПК України.
Під час виступу суддя наголосив на тому, що після схвалення Закону України «Про іпотеку» (у відповідній редакції) з’явився новий суб’єкт надання захисту – державний реєстратор. Тому важливо імплементувати в ЦК України те, що такі уповноважені державою особи здійснюють захист прав на нерухоме майно, адже здійснення звернення стягнення на іпотечне майно в позасудовому порядку є формою надання юрисдикційного захисту з метою захисту прав кредитора.
Сергій Погрібний запропонував внести зміни до ч. 1 ст. 23 ЦК України, обмеживши можливість застосування такого способу захисту, як відшкодування моральної шкоди. Доповідач переконаний у певній застарілості використання такого способу захисту. На нинішньому етапі розвитку суспільних відносин потрібно осучаснити цю правову норму шляхом обмеження переліку порушених прав, застосовуючи її виключно в разі порушення немайнових прав. «У такий спосіб буде звужено можливість застосування надмірного стягнення», – пояснив свою позицію суддя.
