Долинський районний суд Івано-Франківської області розглянув справу за заявою матері військовослужбовця про встановлення факту, що має юридичне значення.
Заявниця зазначила, що її сина було призвано на військову службу за мобілізацією у червні 2022 року, він був та зарахований до особового складу військової частини стрільцем. Однак, 12 жовтня 2022 під час виконання бойового завдання її син зник без вісті у с. Первомайське Донецької області. За результатами проведеного службового розслідування встановлено, що під час виконання бойового завдання після артилерійського обстрілу та штурму противником бойових позицій, був втрачений зв’язок із цим солдатом, місце перебування невідоме, тіло залишилось на тимчасово непідконтрольній території в зоні ведення інтенсивних бойових дій. Попри наявність висновків та інших документів з військової частини про смерть сина під час виконання військового обов'язку, зареєструвати у відділі ДРАГСУ смерть неможливо, так як для цього потрібно лікарське свідоцтво про смерть або довідка фельдшере про смерть, але, оскільки тіло перебуває на території під постійними обстрілами і забрати його немає можливості, то і отримати від медиків ці документи заявниця не в змозі.
Вислухавши у судовому засіданні пояснення представника заявниці, взявши до уваги лист Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, дослідивши письмові докази обґрунтування заявлених вимог суд прийшов до висновку, що заява підлягає до задоволення та є достатні підстави для встановлення факту смерті військовослужбовця під час проходження військової служби під час ведення бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території України.
Крім іншого, суд у своєму рішенні зазначив про те, що лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем, що лікував померлого, на підставі спостережень за хворим і записів у медичній документації, які відображали стан хворого до його смерті, або патологоанатомом на підставі вивчення медичної документації і результату розтину, а фельдшерська довідка про смерть видається лише на підставі медичної документації, яка відображає стан хворого до його смерті, якщо немає підозри на насильницьку смерть і причина смерті може бути встановлена точно. При цьому забороняється видача лікарського свідоцтва про смерть та фельдшерської довідки про смерть заочно, без особистого встановлення лікарем або фельдшером факту смерті.
Отже, суд, встановивши факт, що має юридичне значення – факт смерті військовослужбовця, цим рішенням надав можливість заявниці у подальшому скористатися своїми сімейними, цивільними і соціальними правами, пов’язаними із смертю сина, зокрема: спадкування, отримання статусу членів сім'ї загиблого військовослужбовця, допомоги сім'ї загиблого військовослужбовця тощо.
