До того моменту, як Україна стане повноправним членом Європейського Союзу, ми маємо зробити все можливе для того, щоб євроінтеграція стала максимально комфортною як для нашої економіки, так і для економіки країн – членів ЄС. Після Перемоги нам необхідно буде відбудовувати країну таким чином, щоб це стало відправною точкою в побудові демократичної, сильної, квітучої держави. Для того, щоб це відбулося, нам потрібні економічні зміни та залучення як іноземних, так і внутрішніх інвесторів.
На цьому наголосив Голова Верховного Суду Всеволод Князєв під час круглого столу «Зміни в правовому регулюванні економічних відносин: перспективи та ризики».
Проведення заходів, до яких залучені представники законодавчої, виконавчої та судової влади, а також наукова спільнота, на переконання очільника ВС, є першим кроком для досягнення важливої мети – модернізації законодавства, яке регулює економічні відносини, та приведення його у відповідність до європейських стандартів.
«Зміни в правовому регулюванні економічних відносин – це непростий процес. Вони мають бути обдуманими і впроваджуватися поступово, оскільки можуть мати глобальний вплив на економіку держави. Тож ми повинні всебічно аналізувати та прораховувати всі можливі наслідки і в результаті обрати саме той шлях врегулювання цих правовідносин, який призведе до позитивних змін», – зауважив Всеволод Князєв.
Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук зазначив, що синергія представників усіх трьох гілок влади та науковців має дати свої результати, адже лише обговоривши нагальні проблеми, визначивши шляхи їх розв’язання та спрогнозувавши можливі ризики, можна рухатися далі та уникнути неефективних змін, тому що від законодавства і практики правозастосування залежить майбутнє України. До того ж, за словами Руслана Стефанчука, будь-які законодавчі зміни мають відкривати для держави нові перспективи, а не шкодити їй.
Серед пріоритетних завдань, які окреслив Голова парламенту, – оновлення матеріального законодавства, зокрема інвестиційного, та підвищення рівня довіри до судової влади з боку інвесторів.
За оцінками ООН, у 2022 році економіка України скоротилася на понад 35 %. Очевидним є також зниження рівня ділової активності та інвестиційної привабливості нашої країни. Про це зазначила голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Лариса Рогач. Та попри війну підприємства продовжують працювати, а після перемоги очікується надходження значних інвестицій в економіку України – ІТ-галузь, аграрну сферу, енергетику, фармацевтику, будівництво.
«У таких умовах діяльність господарських судів є ключовою. Після перемоги, початку відбудови країни саме на господарську гілку судової влади покладатиметься активна і відповідальна роль у забезпеченні швидкого, якісного розгляду спорів і забезпечення принципу верховенства права, наслідком чого стане підвищення інвестиційної привабливості країни», – зауважила Лариса Рогач.
За результатами нещодавнього опитування, проведеного USAID, український і міжнародний бізнес, що працює в Україні, досить високо оцінює фаховість, професійність та доброчесність суддів господарської юрисдикції. Голова КГС ВС зазначила, що застереження бізнесу стосуються тривалого розгляду спорів (але, очевидно, що під час війни це зумовлено об’єктивними обставинами). З огляду на результати дослідження бізнес надає перевагу саме поглибленню спеціалізації всередині господарської юрисдикції, а не створенню окремого спеціалізованого суду чи залучення іноземних суддів. «Це те поле для діяльності, на якому ми будемо ґрунтувати розвиток господарської юрисдикції в майбутньому», – резюмувала Лариса Рогач.
Голова Південно-західного апеляційного господарського суду, голова Асоціації господарських судів України Наталія Богацька зазначила, що обговорення ризиків та перспектив законопроєкту № 6013 відбувається не вперше, але вперше до таких обговорень долучаються одночасно цивільна та господарська школи права. Об’єднання цих ключових шкіл права – це єдиний конструктивний підхід до побудови ефективного законодавства. Саме тому цей захід є унікальним.
«Ми не можемо дозволити законодавчої невизначеності, особливо під час війни, – акцентувала Наталія Богацька. – Будь-яку законодавчу норму в економічній сфері застосовують саме суб’єкти господарської діяльності. І наша спільна мета – запобігти тому, що законодавчі колізії стають випробуванням для бізнесу та економіки держави, а остаточне правозастосування формується через судову практику».
Заступник Міністра економіки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олексій Соболев зупинився на питанні щодо реорганізації державних підприємств та передачі майна таких підприємств і створення наглядових рад.
Розповівши про ті положення законопроєкту № 6013, які не викликають особливих зауважень, начальник Північного територіального юридичного управління Департаменту юридичного забезпечення Міністерства оборони України Олексій Муравйов звернув увагу на проблемні питання, зокрема, щодо визначення підприємництва та відсутності у великому переліку підприємств державних унітарних підприємств, про які прямо зазначено в Законі України «Про управління об’єктами державної власності».
Начальник відділу взаємозв’язків з громадськістю Фонду державного майна України Ольга Фабричева висловилася на підтримку законопроєкту № 6013 та наголосила на тому, що його прийняття потребуватиме комплексних змін до Закону України «Про управління об’єктами державної власності». Водночас вона зауважила, що прийняття цього законопроєкту змінить роль Фонду державного майна України, який візьме на себе функцію управління об’єктами державної власності.
Голова Антимонопольного комітету України Ольга Піщанська зазначила, що інструменти, котрі застосовуються задля прийняття максимально ефективного закону, який регулюватиме економічні відносини, ведуть Україну цивілізаційним шляхом. Також вона додала, що ефективна економічна конкуренція є життєво необхідною передумовою трансформації економіки України та укріплення її позицій на міжнародній арені.
Крім того, Ольга Піщанська зауважила, що запропонована в законопроєкті заміна термінів «субʼєкт господарювання» і «господарська діяльність» на «субʼєкт підприємництва» і «підприємницька діяльність» може призвести до виникнення конфлікту з нормами Конституції України, законодавства про захист економічної конкуренції та міжнародних договорів, ратифікованих парламентом.
Директор юридичного департаменту Міністерства енергетики України ВікторіяСкороход в цілому підтримала законопроєкт № 6013, але висловила низку застережень стосовно енергетичної галузі та галузі вугледобування. Готуючи законопроєкт до другого читання, слід пам’ятати про те, що стосовно деяких підприємств, які розташовані на території Луганської, Донецької областей, порушені справи про банкрутство. Окрім того, зараз відбувається процес передачі багатьох державних підприємств зі сфери управління Міністерства енергетики України до сфери управління Фонду державного майна України.
З іншими виступами спікерів заходу можна буде ознайомитися у другій частині матеріалу, яку опублікуємо згодом.
Круглий стіл «Зміни в правовому регулюванні економічних відносин: перспективи та ризики» відбувся у Верховному Суді 6 березня 2023 року. Захід організував Верховний Суд за сприяння Асоціації суддів господарських судів України.
