«Ми неодноразово підкреслювали зв’язок Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та цінностей, які Україна захищає в цій війні. Поряд із захистом цих цінностей паралельно здійснюється пошук механізму притягнення винних до відповідальності на забезпечення фундаментального принципу невідворотності покарання. У цьому контексті хотів би висловити вдячність Раді Європи за її послідовну позицію щодо необхідності створення міжнародного трибуналу», – зазначив Голова Верховного Суду Всеволод Князєв під час круглого столу «25 років імплементації Європейської конвенції з прав людини: досягнення та майбутні виклики (судовий вимір)».
Очільник ВС зауважив, що процес європейської інтеграції є викликом для всіх сфер діяльності держави, у тому числі – для здійснення правосуддя. Верховний Суд уже вживає заходів, які пришвидшать гармонізацію сфери правосуддя із критеріями, яким має відповідати держава – член Європейського Союзу. Так, нещодавно ВС набув статусу спостерігача в Мережі голів верховних судів країн – членів ЄС і веде активний діалог із верховними судами цих держав.
«Євроінтеграція держави – це не так зміна законодавства, як зміна способу мислення, якої можна досягти, якщо привести наш спосіб мислення у відповідність до Конвенції та практики Європейського суду з прав людини», – переконаний Всеволод Князєв.
За словами Голови ВС, останнім часом все більших масштабів набуває взаємна рецепція підходів ЄСПЛ і Суду Європейського Союзу, більше уваги приділяється пошуку європейського консенсусу в тих чи інших правових питаннях. Безумовно, в деяких підходах можуть бути розбіжності, і не завжди самі правові доктрини різних європейських держав повною мірою узгоджуються. Однак такі відмінності не мають і не можуть мати принципового характеру, а в засадничих питаннях існує цілковитий консенсус.
«Саме тому все більш поширене застосування Конвенції, практики ЄСПЛ, вжиття заходів індивідуального та загального характеру на виконання рішень цього Суду – це не лише виконання Україною зобов’язань за Конвенцією, а й впевнені кроки в напрямі євроінтеграції», – наголосив Голова ВС.
Цьому, на думку Всеволода Князєва, сприяє, зокрема, посилення комунікації ЄСПЛ через мережу Superior Court Network і платформу Knowledge Sharing Platform.
Суддя Касаційного кримінального суду у складі ВС Аркадій Бущенко зауважив, що одним зі значних зрушень у національній правовій системі, що відбулося під впливом Конвенції, стало ухвалення Кримінального процесуального кодексу України 2012 року. Його прийняття було спрямоване, зокрема, на усунення проблем, що ставали підставами для звернення до Європейського суду з прав людини, тому КПК України значною мірою інкорпорував вимоги, що висуваються Конвенцією та практикою ЄСПЛ.
«Формулювання, що містяться в Кодексі, позбавляють необхідності посилатися на практику ЄСПЛ у судових рішеннях. Зайве її цитування більше ускладнює розуміння судового рішення, ніж додає ваги аргументації», – зауважив суддя.
Він також додав, що у випадку, коли існує неоднозначне тлумачення національного закону, суддям слід зважати на те, наскільки те чи інше розуміння законодавчої норми відповідатиме вимогам Конвенції. Тож практика ЄСПЛ може стати в пригоді для обґрунтування певного способу тлумачення, а також для формування власних стандартів у разі наявності прогалин у законодавчому регулюванні.
«Конвенція змінила методи мислення суддів і є частиною дискурсу юридичної спільноти, а роль ЄСПЛ лише посилюється в сучасних реаліях. Рішення, ухвалене Великою Палатою ВС за заявою про перегляд рішень національних судів на підставі рішення ЄСПЛ у справі «Шабельник проти України», являє собою діалог між Європейським судом і вищою судовою інстанцією України. Це певна дискусія з приводу окремих аспектів застосування Конвенції, яку можна вважати суттєвим прогресом. На прикладі цієї справи можна стверджувати про те, що українська правова система і суддівська спільнота значно виросли в плані розуміння Конвенції та її застосування», – вважає Аркадій Бущенко.
