Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) нагадує про відповідальність за вчинення домашнього насильства.
Існує спеціальний Закон України від 07.12.2017 №2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Основне його завдання – правове регулювання відносин, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству.
Зокрема, законом визначено поняття «домашнє насильство» — дія фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких дій. Дане поняття доволі об’ємне та детально роз’яснює, що слід вважати насильством.
Окрім того, вищенаведеним законом закріплені повноваження органів державної влади в сфері протидії домашнього насильства, а також – відповідальність за вчинення такого насилля.
Так, в Кодексу України про адміністративні правопорушення є стаття 173-2: «Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування». Згідно цієї статті, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі — умисне вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, — тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Також, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачена така міра впливу як видача обмежувального припису відносно кривдника. Справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та особи, стосовно якої подано заяву про видачу обмежувального припису. Такий захід полягає в тимчасовому обмеженні прав кривдника або покладення на нього обов’язків, а саме:
- заборона перебувати в місці спільного проживання з постраждалою особою;
- усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
- обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
- заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання, навчання, роботи, а також інших місць частого відвідування постраждалою особою;
- заборона розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
- заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.
Обмежувальний припис видається судом на строк від одного до шести місяців.
Звертаємо увагу, що особи, які вчинили домашнє насильство дійсно притягаються до відповідальності, тобто українське законодавство в цій сфері є дієвим і передбачає, що кривдник не залишиться непокараним. Необхідно тільки не мовчати про домашнє насилля та заявляти про нього у відповідні правоохоронні органи.
Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)
