Велика Палата Верховного Суду в постанові від 5 жовтня 2022 року у справі №906/513/18 відступила від висновків, викладених у постанові КЦС ВС від 26 червня 2018 року у справі №591/5934/16-ц, стосовно того, що за відсутності спричиненої певним порушенням можливості споживання необлікованої електроенергії визначення її обсягу та вартості є безпідставним, оскільки, як вбачається з назви пункту 1.1 та розділу 2 наведеної Методики, вона встановлює порядок для визначення обсягу та вартості саме необлікованої електроенергії.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що вартість необлікованої електроенергії є платою за поставлену електричну енергію, а не оперативно-господарською санкцією чи збитками в розумінні законодавства про електроенергетику. Схожі висновки викладені в пунктах 67, 72 та 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі № 910/17955/17.
Також звертає увагу на свої висновки, викладені в пунктах 70 та 81 постанови від 14 січня 2020 року у справі №910/17955/17, що вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, має розглядатися судом як вимога про визнання повністю або частково недійсним акта постачальника електричної енергії відповідно до частини другої статті 20 ГК України, що є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.
Велика Палата Верховного Суду частково погодилася з висновками КГС ВС, викладеними в підпунктах 8.18 та 8.19 постанови від 5 жовтня 2022 року у справі №906/513/18, та вважає за необхідне уточнити їх таким чином: пошкодження чи зрив пломб, відповідальність за збереження і цілісність яких відповідно до акта про пломбування покладено на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені, є окремими порушеннями ПКЕЕ, які полягають у невиконанні зазначеними суб`єктами передбаченого пунктом 3.3 і підпунктом 26 пункту 10.2 ПКЕЕ обов`язку зі збереження пломб, що відповідно до пунктів 6.40, 6.41 ПКЕЕ та підпунктів 1, 2 пункту 2.1 Методики є підставою для застосування її положень та нарахування вартості необлікованої електричної енергії (плати за поставлену електричну енергію).
У даній справі мова йде про наслідки зриву такої пломби (підпункт 7.7 цієї постанови).
У зв`язку із цим Велика Палата Верховного Суду погодилася з міркуваннями КГС ВС, яка передала справу на її розгляд, і вважає, що положення підпункту 2 пункту 2.1 Методики слід тлумачити таким чином, що у разі виявлення вказаного в цьому підпункті порушення - відсутності встановлених пломб з відбитками тавр енергопостачальника на затискній кришці, інших пристроях і місцях, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку - підлягають застосуванню передбачені Методикою способи визначення вартості необлікованої електричної енергії без необхідності встановлювати, чи мало місце безоблікове споживання електричної енергії.
Велика Палата також звернула увагу на те, що, як видається, норма підпункту 2 пункту 2.1 Методики встановлює для споживача наслідки відсутності пломб саме таким чином (без необхідності встановлювати, чи мало місце безоблікове споживання електричної енергії), а не інакше, через те, що можливість несанкціонованого доступу до приладів та місць, де мають встановлюватись пломби енергопостачальника, створює умови, у яких безоблікове споживання або його відсутність складно зафіксувати.
З огляду на це і з урахуванням того, що згідно з абзацом другим пункту 1.2 Методики у разі своєчасного (до виявлення порушення представниками енергопостачальника) письмового повідомлення споживачем енергопостачальника про виявлені ним пошкодження приладів (систем) обліку, пошкодження або зрив пломб та за відсутності явних ознак втручання в роботу приладів (систем) обліку Методика не застосовується, видається, що таке тлумачення відповідає меті регулювання цих відносин, у яких добросовісний споживач має засіб реагування на виявлений ним зрив пломб.
Разом з цим у постанові КЦС ВС від 26 червня 2018 року у справі №591/5934/16-ц викладено протилежні висновки про застосування цих норм ПКЕЕ та Методики, а саме: 1) що за відсутності спричиненої певним порушенням можливості споживання необлікованої електроенергії визначення її обсягу та вартості є безпідставним, оскільки, як вбачається з назви пункту 1.1 та розділу 2 наведеної Методики, вона встановлює порядок для визначення обсягу та вартості саме необлікованої електроенергії; 2) для правильного застосування цієї санкції самого лише встановлення порушення ПКЕЕ недостатньо, а необхідним є також з`ясування обставин щодо спричинення цим порушенням відповідних наслідків у вигляді можливого чи неможливого споживання споживачем необлікованої електроенергії внаслідок зазначеного порушення.
Велика Палата Верховного Суду відступила від вказаних висновків КЦС ВС, якими застосування положень Методики у разі вчинення вищевказаного порушення ПКЕЕ поставлено в залежність від встановлення обставин споживання порушником електроенергії поза обліком, та від обґрунтованих цією позицією висновків КГС ВС, викладених у пункті 36 постанови від 12 березня 2019 року у цій справі, про те, що з аналізу пунктів 1.1, 1.2 Методики убачається, що Методика встановлює порядок для визначення обсягу та вартості саме необлікованої електроенергії, а тому за відсутності спричиненої певним порушенням можливості споживання необлікованої електроенергії визначення її обсягу та вартості є безпідставним.
При цьому Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що висновок, зроблений у постанові КЦС ВС, від якого Велика Палата Верховного Суду відступила, стосувався застосування норм матеріального права, зокрема положень ПКЕЕ та Методики.
Відповідно, подібними в зазначеній цивільній справі і в справі №906/513/18 є спірні правовідносини між споживачем та енергопостачальником, які врегульовані цими нормами матеріального права.
Велика Палата Верховного Суду наголошує, що застосовані у цій справі норми розділів ПКЕЕ «3. Встановлення та експлуатація засобів обліку і управління електроспоживанням», «6. Розрахунки за користування електричною енергією» та «10. Права, обов`язки та відповідальність споживачів (субспоживачів) електричної енергії», які покладають на споживача обов`язок зі збереження встановлених на його території (у його приміщенні) пломб та визначають порядок дій енергопостачальника у разі виявлення відповідного порушення, відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 ПКЕЕ не поширюють свою дію на населення - споживачів електричної енергії - фізичних осіб, які з метою задоволення власних побутових або господарських потреб споживають електричну енергію для потреб електроустановок, що належать їм за ознакою права власності або користування, за винятком електроустановок, які використовуються для здійснення в установленому законодавством порядку підприємницької та/або незалежної професійної діяльності.
З повним текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 жовтня 2022 року у справі №906/513/18 можна ознайомитися за посиланням.
