Учасники судових процесів при поданні позовних заяв чи апеляційних скарг сплачують судовий збір, про що подають відповідний документ, що підтверджує сплату. Сплата судового збору регулюється Законом України “Про судовий збір” від 08 липня 2011 року №3674-VI, де чітко визначено порядок сплати та розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду.
Водночас на практиці досить часто виникає питання щодо того, чи варто сплачувати судовий збір при оскарженні ухвал суду, винесених за результатами розгляду заяв, за подання яких судовий збір не справляється.
Перелік таких заяв визначається частиною 2 статті 3 Закону “Про судовий збір”.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону “Про судовий збір”).
При цьому ставку судового збору з апеляційної і касаційної скарг на ухвалу адміністративного суду у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб визначено підпунктом 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону “Про судовий збір”.
Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали адміністративного суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.
Правова позиція щодо цього питання висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 915/955/15 та постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 280/4372/18.
При цьому незалежно від того, яку заяву, скаргу чи питання було вирішено судом першої інстанції, ухвала за результатами розгляду цієї заяви, скарги чи питання оскаржується через подання апеляційної (касаційної) скарги зі сплатою судового збору у загальному порядку, якщо в особи відсутні відповідні пільги.
Приписами статей 3 та 5 Закону № 3674-VI визначені пільги для сплати судового збору, а також визначені об`єкти, за які не справляється сплата судового збору. Разом з тим, вказаними нормами не передбачено звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції. Зазначеним нормативним актом передбачені підстави для звільнення осіб від сплати судового збору, а також підстави для відстрочення або розстрочення його сплати.
До аналогічних висновків у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 14.06.2022 у справі № 280/4372/18.
Таким чином, правовий аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про судовий збір» та практики Верховного Суду, яка підлягає застосуванню судами відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, дає змогу зробити висновок, що за подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції судовий збір справляється відповідно до Закону № 3674-VI у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду, незалежно від того, чи справляється судовий збір за звернення до суду із заявою, за результатами розгляду якої винесено оскаржувану ухвалу.
