Як визначити розмір аліментів залежно від заробітку одного з батьків дитини, які зовнішні обставини можуть вважатися доказом погіршення матеріального стану платника та коли припиняються виплати на утримання повнолітньої дитини? На ці питання відповіла суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ірина Воробйова під час семінару для суддів і помічників суддів місцевих загальних та апеляційних судів «Актуальні питання щодо розгляду сімейних спорів у справах з іноземним елементом». Захід організованого Національною школою суддів України.
Лекторка виступила з доповіддю «Актуальна практика Верховного Суду з питань розгляду сімейних спорів в умовах воєнного стану» та нагадала про те, які саме статті доходу мають враховуватися при стягненні аліментів. Наприклад, під час розгляду справи № 758/10761/13-ц колегія суддів КЦС ВС постановила, що виручення боржником грошових коштів від продажу нерухомого майна в обмін на передачу покупцю права власності на зазначене нерухоме майно не має наслідком отримання доходу платником аліментів, а є грошовим еквівалентом вартості цього майна до його продажу та не є видом заробітку (доходу), з якого стягуються аліментні платежі, у розумінні Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів.
Крім того, не може вважатися доходом і те майно, яке було успадковане чи отримане в дар.
У разі якщо повнолітня дитина продовжує навчання, стягнення аліментів на утримання – один зі способів захисту її інтересів, адже протягом цього періоду вона не має можливості самостійно заробляти на життя (№ 308/4214/18). Суддя також зазначила, що навчання дитини вважається особливою обставиною, яка позитивно впливає на її розвиток, а отже відповідає ст. 185 СК України про участь батьків у додаткових витратах на дитину (№ 640/15771/19).
Під час обговорення питання стосовно зміни розміру аліментів доповідачка наголосила на тому, що він не є незмінним. Однак задля зменшення або збільшення суми виплат потрібні значні зміни в матеріальному становищі платника. У постанові ВС у справі № 715/2073/20 вказано, що факт народження в платника аліментів дитини в іншому шлюбі без належних і допустимих доказів погіршення його матеріального стану не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.
Окрему увагу Ірина Воробйова приділила особливостям стягнення аліментів під час дії воєнного стану та змінам у законодавстві, які відбулися через збройну агресію росії.
Щодо практики ВС у справах, які стосуються визначення місця проживання дитини, суддя КЦС ВС акцентувала, що захист інтересів дитини – це основний пріоритет. Наприклад, у справі № 303/3102/19 колегія суддів постановила, що бажання дитини, яка досягла 10-річного віку, і її думка мають бути заслухані та враховуватися судами під час вирішення питання про визначення її місця проживання.
Утім, озвучена в судовому засіданні думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується під час вирішення питання про позбавлення батьківських прав, оскільки ця думка може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, яким дитина через малолітній вік неспроможна надавати об’єктивну оцінку, та не завжди відповідає інтересам самої дитини. Таким було рішення у справі № 705/3040/18.
Справи, котрі стосуються позбавлення або визнання батьківства, – одні з тих, які суддям доводиться розглядати найчастіше. Хоча інколи трапляються й унікальні випадки. Так, у справі № 336/1357/16-ц колегія суддів постановила, що під час вирішення питання щодо внесення змін до актового запису про народження дитини і включення до нього відомостей про особу, яка за життя не змогла реалізувати свій намір про визнання батьківства у зв’язку із загибеллю до народження дитини, суд має враховувати право дитини знати свого батька й мати можливість реалізувати спадкові права.
Користуючись нагодою, лекторка нагадала про нещодавно розглянуту справу № 753/7395/20, яка викликала жваве обговорення в суспільстві. Тоді було постановлено, що якщо батьки народженої дитини не дійшли згоди щодо її імені та/або прізвища, суд, ураховуючи інтереси обох батьків, може надати запропоноване батьками подвійне ім’я та/або прізвище, що узгоджується із ч. 2 ст. 145 і ч. 2 ст. 146 СК України.
Звернула увагу Ірина Воробйова й на рішення ВС у справах щодо поділу майна подружжя при розлученні, адже зараз є чимало факторів, які можуть впливати на рішення суддів: укладання шлюбного договору, його зміна, складність установлення факту спільного проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу тощо.
Насамкінець суддя КЦС ВС розповіла про практику ВС стосовно інформування про ухвалення судового рішення для учасників справи, які перебувають (проживають) на території російської федерації. На офіційному сайті ВС створено спеціальний розділ, де може бути розміщено відповідну інформацію.
З презентацією Ірини Воробйової можна ознайомитися за посиланням – https://cutt.ly/JVaGPhx.
