Засідання присвячувалось обговоренню ходу судової реформи та пошуку шляхів забезпечення інституційної безперервності функціонування конституційного органу суддівського врядування – Вищої ради правосуддя.
Виконувач обов’язків Голови Вищої ради правосуддя Віктор Грищук зазначив, що ВРП вживає усіх заходів щодо реалізації судової реформи, ініційованої Президентом України. Він зазначив, що за час існування Ради накопичилася велика кількість організаційно-правових питань, які потребують нагального вирішення для забезпечення стабільної роботи конституційного органу.
Як відомо, пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ № 1635-IX передбачено, що порядок та черговість оцінювання відповідності діючих членів та кандидатів у члени Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності визначаються Етичною радою з урахуванням можливості здійснення повноважень Вищою радою правосуддя відповідно до Конституції України. Водночас у цьому ж пункті йдеться про те, що Етична рада протягом шести місяців з дня затвердження її персонального складу одноразово здійснює оцінювання відповідності діючих членів ВРП.
Етична рада розпочала конкурс на 5 вакантних посад членів ВРП. Рішенням від 12 січня 2022 року визначені дати проведення співбесід, починаючи із 31 січня цього року. Втім, рішенням від 26 січня 2022 року дати проведення співбесід із кандидатами перенесені на пізнішій термін та розпочато оцінювання одночасно всіх 14 діючих членів ВРП (крім Голови Верховного Суду). Такі дії Етичної ради поставили під загрозу безперервність роботи ВРП, адже відсторонення хоча б одного члена робить Раду неповноважною.
Член ВРП Світлана Шелест звернула увагу, що однією із засад конституційного ладу є принцип інституційної безперервності роботи державного органу, однак саме без урахування цієї основоположної засади було ухвалено Закон № 1635-IX, положення якого допускають одномоментне припинення діяльності органу державної влади, який реалізує конституційні повноваження.
За її словами, у конституційному поданні Пленум Верховного Суду наголошував на недопустимості порушення принципу інституційної безперервності функціонування ВРП; недопустимості повторного оцінювання членів ВРП, які є суддями та які вже проходили відповідне оцінювання; недопустимості звільнення членів ВРП законом, порушення балансу при ухваленні рішень Етичною радою (коли волевиявлення представників міжнародних організацій превалює над волевиявленням членів Етичної ради із числа суддів або суддів у відставці, визначених Радою суддів України). Важливим є і те, що стосовно перших трьох питань Конституційний Суд України раніше висловився у своїх рішеннях.
«ВРП є послідовною щодо неконституційності повноважень Етичної ради, порядку ухвалення нею рішень. Ця позиція незмінна та висловлювалася у численних актах ВРП, підтримана Пленумом Верховного Суду. ВРП неодноразово публічно наголошувала на важливості безперервного функціонування Ради. Здавалося, що це почули і органи влади, і міжнародні партнери, обіцяючи вибудувати подальші кроки таким чином, щоб мета судової реформи була досягнута без руйнівних наслідків для судової системи», - зауважила вона.
«Також ми зазначали, що більшість членів ВРП вважають для себе неприйнятним проходити оцінювання Етичною радою. Оскільки очевидною метою закону є заміна членів ВРП, то ми, розуміючи це та дбаючи, у першу чергу, про безперервність роботи Ради готові були скласти повноваження за власним бажанням, дочекавшись обрання/призначення нових членів ВРП. Закон таку модель дозволяє за умови дотримання Етичною радою порядку та черговості оцінювання з урахуванням можливості здійснення повноважень ВРП. Однак Етична рада не продемонструвала таких намірів», - сказала вона.
Світлана Шелест акцентувала, що наразі можливість подальшої безперебійної роботи поставлена в залежність від рішень і дій Етичної ради. Адже відсторонення хоча б одного члена ВРП матиме наслідком припинення діяльності Ради у зв’язку з відсутністю кворуму. «Подальше функціонування Ради в умовах такої залежності порушує конституційні гарантії діяльності членів ВРП, що є неприпустимим», - наголосила вона.
Заява Етичної ради про те, що відсторонення члена ВРП можливе лише за результатами оцінювання у разі наявності негативного висновку, за її словами не сприймається членами ВРП як аргументована. Згідно Регламенту Етичної ради, остання може врахувати відмову члена ВРП від співпраці і фактично вже ця обставина сама по собі дозволяє прийняти Етичній раді рішення. Неявка члена ВРП на співбесіду, незалежно від причин, не перешкоджає Етичній раді провести оцінювання і встановити його невідповідність критерію професійної етики та доброчесності. Фактично Регламент дозволяє завершити оцінювання впродовж 7 днів. Враховуючи, що оцінювання вже розпочалося одночасно стосовно всіх членів ВРП (при граничній межі повноважності), блокування її роботи можливе в будь-який час, тобто це питання декількох днів.
За словами Світлани Шелест, запевнення в тому, що реалізація закону пройде без руйнівних наслідків не виправдалися. Тож якщо мета закону полягає лише у перезавантаженні ВРП, діючі члени не чинитимуть перешкод і готові залишити посади.
Член Вищої ради правосуддя Олег Прудивусзазначив, що наразі триває дискусія щодо можливої колізії двох законодавчих норм, а саме про безперебійність функціонування конституційного органу і про обмежений шістьма місяцями строк проведення перевірки членів ВРП. Однак на його переконання, ніякої законодавчої колізії немає, оскільки вона може виникнути лише у разі якщо дві норми є рівнозначними. У даному випадку встановлена норма, яка фактично імплементує конституційний принцип безперервності роботи конституційного державного органу.
«Ця норма по своїй суті вища і з нею ніяк не може конкурувати норма про строк проведення перевірки діючих членів ВРП, оскільки остання є похідною. І у разі якщо вона не може бути дотримана, то виконується положення, яке гарантує дотримання головного конституційного принципу», – наголосив О.Прудивус.
Як зазначив О.Прудивус ця ситуація може бути вирішена на рівні рішень Етичної ради. Однак для того, для того щоб був дотриманий конституційний принцип безперебійного функціонування конституційного органу потрібна політична воля держави, переконаний член ВРП.
Голова Верховного Суду, член Вищої ради правосуддя Всеволод Князєв у свою чергу зазначив, що з моменту ухвалення вказаного Закону Верховний Суд неодноразово зазначав, що всі державні органи мають забезпечити свої дії таким чином, щоб повноважний склад ВРП зберігався постійно.
За словами В.Князєва безперебійна робота ВРП набула особливого значення саме зараз в умовах агресії та можливого вторгнення військ іншої держави в Україну. Він нагадав, що ВРП є найвищим органом суддівського врядування і у випадку надзвичайної ситуації саме ВРП зобов’язана приймати важливі термінові рішення щодо збереження функціонування судової системи під час можливих військових дій. «Це можуть бути питання щодо евакуації судів, переведення суддів до інших судів, перерозподіл бюджетів, зміну розташування судів, тощо. Неможливо без рішення ВРП дати згоду на притягнення судді до кримінальної відповідальності, наприклад, у випадку вчинення державної зради», – наголосив В.Князєв.
На його переконання, відсутність належно функціонуючої ВРП призведе до колапсу судової системи, що безумовно позначиться на обороноздатності нашої держави. Він наголосив: «Закликаю членів Етичної ради, наших міжнародних партнерів побудувати свою роботу таким чином, щоб забезпечити безперервність роботи ВРП».
В.Князєв не виключив можливості внесення певних законодавчих рішень задля забезпечення безперервності роботи ВРП, віднайдення шляхів та коригування процедури таким чином, щоб була забезпечена безперебійна робота.
Голова Ради суддів Богдан Моніч акцентував: «Наша позиція незмінна – ВРП має працювати. Ми попереджали, що закон недосконалий, виникнуть проблеми під час його реалізації. Нас переконували у зворотньому. Думаю, зараз саме час повернутися до питання певних точкових змін до закону щоб забезпечити безперервність роботи ВРП».
Член ВРП Оксана Блажівська зазначила, що досягти спільної мети можливо, дійшовши до компромісного рішення щодо встановлення розумного строку перевірки шляхом внесення змін до закону або ж змін до регламенту Етичної ради в межах процедури Ad hoc. «Конституційний принцип безперервності робити ВРП має бути гарантованим, адже ВРП має надзвичайно важливі виключні повноваження, які не можуть бути делеговані ніякому іншому органу», - наголосила вона.
Голова Комісії з питань правової реформи Сергій Іонушас та Голова Комітету Верховної ради з питань правової політики Андрій Костін запропонували всім зацікавленим сторонам обговорити пропозицію про внесення змін до закону з метою продовження строку перевірки діючих членів ВРП.
