Верховний Суд переглянув у касаційному порядку справу, у якій позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення про збільшення податкового зобов’язання з орендної плати за землю з фізичних осіб за 2018 рік.
Позивач доводив, що висновок контролюючого органу про те, що він (позивач) має податковий обов’язок зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою із земель комунальної власності, яка була надана для ведення фермерського господарства, є помилковим, адже з моменту створення ним цього господарства такий обов’язок перейшов на вказану юридичну особу.
Суди попередніх інстанцій дійшли протилежних висновків щодо результату вирішення позову. Суд першої інстанції позов задовольнив. Апеляційний суд його рішення скасував, встановивши, що, хоча земельна ділянка станом на 2018 рік перебувала у фактичному користуванні фермерського господарства, позивач не оформив належним чином передачу земельної ділянки цьому господарству як землекористувачу. Суд мотивував рішення тим, що оскільки орендарем земельної ділянки є фізична особа, то саме на неї відповідно до п. 288.2 ст. 288 ПК України покладено обов’язок щодо сплати орендної плати згідно з договором оренди землі. Той факт, що використання земельних ділянок відбувається через створене позивачем фермерське господарство, не змінює статусу позивача як орендаря земельної ділянки та не звільняє його від визначеного чинним законодавством обов’язку сплачувати орендну плату. Не звільняє його від цього обов’язку і фактична сплата фермерським господарством орендної плати за землю. Платник податку, як це встановлено підпунктом 7.1.1 п. 7.1 ПК України, є обов’язковим елементом податку, який визначається виключно нормами цього Кодексу.
Верховний Суд погодився з рішенням суду апеляційної інстанції.
Для забезпечення єдності судової практики справу розглянула колегія у складі палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, яка сформувала висновок щодо застосування норм підпунктів 288.1, 288.2 ст. 288 ПК України, статей 125, 126 ЗК України, ч. 2 ст. 16, частин 1, 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», ст. 12 Закону України «Про фермерське господарство» у правовідносинах з орендної плати за землі державної та комунальної власності, які були надані фізичній особі для створення фермерського господарства.
Отже, податковий обов’язок щодо сплати орендної плати в таких правовідносинах лежить на орендареві земельної ділянки, який визначений у договорі оренди земельної ділянки і право користування земельною ділянкою якого зареєстровано в державному реєстрі речових прав. Податковий обов’язок щодо сплати орендної плати за землі державної та комунальної власності виникає у фермерського господарства, для створення якого фізичній особі була надана земельна ділянка, після переходу до нього прав орендаря в установленому законом порядку.
Постанова Верховного Суду від 18 червня 2021 року у справі № 400/1730/19 (адміністративне провадження № К/9901/12158/20).
